Позиши у д. Снширівка”) і у Виіїородка ®) у відстані 32—35 верст на захід від р. Полкви і її позиши, можуть мати значення авангардних, на яких має з'ясуватися справжнє направлення наступу противника та його сили.
Позиш на р. Калінк (Святець-Воробйовка)®), у п'яти верстах переливши правим флангом головної позики на р. Полкв, може имБет значене передовий позишею і сприяти з'ясовано направлення головного удару противника на Полквську позиціо.
У разі необхідності відійти з Полковської позики наші війська для подальшої оборони можуть зайняти спочатку
2 Див. додаток Ш стор 56.
пози на р. Семенівка (Бурлевиць), а потім залежно від того чи буде прийнято рішення відходити до Старокостянтинову-Козятину або Заславу-Новоградволинську може бути зайнята позиша: у першому випадку на фронт Кузьмінці-Ледянка-Корчівка. Бюлоюродка-Христівка 3).
_4) Операщенний напрямок Румуну з фронту Жванець-Студенець на фронт Проскурів - Волочисі.
Цей напрямок може бути обраний Румунами, якщо останні, перебуваючи в союз з Австрією, вирішать надати їй підтримку в операх у Проскурова.
Р$5ка Дністр представляти єдину природну перешкоду при русі в цьому напрямі, далБе ж вона проходить в благоприхованих для Румуні умовах: рки (притоки р. Днстр) Жванець, Смотрич, Тернава і Студениця протікають паралельно шляхами, прикриваючи флан.
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
г) Ісаківці-Завалля-7Жабинці-Більш. Вільхівці Волочиськ.
2) Кванець-Зіньківці-Ласкорунь - Чемерівці - Увся -Гречани-Курники.
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
4) Луки-Зеленчі-Франпіль - Олексінь Підлісний-Фельштинь-Чорний Острів.
5) Демшин-Дунаївці-Ярмолінці-Малешівці.
6) Студениця-7Жванчик - ЛБсной Мукарів - Солобковпи--Шаровка-Проскуров.
Ширина фронту близько 45 верст, середня довжина доріг близько 120 верст. |
1) Див. Додаток Ш стор. 57. 2) «« «Стор. 60.
Всі шляхи ґрунтові, за винятком шосе Кам'янець-Під. -Проскуров.
Важливими у стратегічному значенні пунктами є, кромб пунктів переправ на р. Дністр (див. вище стор. 6), наступні:
Г. Кам'янець-Подільський, губернська горол, центр адміністративного управління краєм, торгово-економічний пункт, вузол ґрунтових шляхів: від переправ на р. Лнфстр, від австрійського кордону та з раюону.