5) Водорозділ басейнів р.н. Ірпеня, Стугни та Дн'пра.
Відділившись від головної гілки у м. Фастів, водоразддБль прямує спочатку на північно-схід і потім на поворот річки. Унави на північ повертає також у цьому напрямі, складаючи гористий з крутими, часом стрімкими схилами правий берег річки. Унави; на цьому ділянка водорозділ відрізняється найбільшою перерахованістю.
Круті скати долини, круті стрімчасті береги річок і струмків, правих приток річки. Унави, тріщини і проточини змінюють один одного на всьому протязі від м. Фастів до повороту річки. Унави на звір, що робить місцевість незручною для руху військ і військових тягарів. Середня висота 101,7 саж. Найбільша у м. Фастів 108,1 саж.
Дійшовши до с. Плісецького, водорозділ повертає на схід і біля сіл. Мала-Бугаївка круто бере напрям знову на звер, у напрямку на с.с. Янковичі-ВЪфта-
Братська-Борщагівка. (СР висота близько 91 саж.). Найвища точка в 3-х верстах на північний захід від с. М. Бугаївка 93,5 саж. Східні скати вирізані глибокими, широкими і довгими ярами, з крутими берегами. Ці ж скати круто, м6стами стрімко упираються в р. Лн$пр, утворюючи правий нагірний берег рЪки. Західні скати р-пологи.
Грунт переважно супіщаний. У північній частині по долин Ірпеня-пісок.
6) Водороз'єм р.н. Россави та Россі.
Названий водорозділ відокремлюється від головного між с.с. Новосілки-Юзеївки і має напрямок спочатку на південь до д. Нова Россава, потім повертати на південний схід на м. Богуслав. Дійшовши до с. Юхни, повертає на схід, а потім на південь уздовж ділянки залізничної дороги Миронівка-Корсунь до с. Голяки, звідки повертає на північний схід, утворюючи лівий нагірний берег долини річки. Россі до впадіння в останню нар. Россави. Середня висота цієї вЪтви 89,3 саж.. Найбільша висота між с.с. Піші та Голяки 97,4 саж. Характер водороздільного втво хвилеподібний рівнинний, найбільш перетнутий на схід, в раюон нар. Россави, с. Пілява, м. Таганча, м. Стеблів нар. Рось і в околицях м. Богуслав. Пересвіченість ця виражається у достатку ярів і балок, що є ложами струмків і р$чек, що впадають в р. Рось.
Ґрунт суглинок із значною домішкою чорнозему. У південній частині чорнозем.
7) Водорозділ Южного Бугу та Соба.
Відфлившись від головного вододілу у Мончіно, названий вододіл імфеть до дер. Щасливі південний напрямок, а далфе повертає на південний схід на с.с. Джуринці-Ярмолінпи.
Від села Щасливої, де названий водорозділ мати близько 133,9 саж. висоти, відходить на кілька небоое ди ших розвитків, які заповнюють собою місцевість між Південним Бугом і Собом, утворюючи багато балок і ярів. Місткість південного схилу вододілу сильно перерахована і скрутна для руху.
СФверні схили навпаки мають характер відкритий і зручний для руху.