Найбільш прохідні простори розчищені від лісів під селящі і орні поля; Найбільші простори в середній і східній частинах району, в східній західній частині раюну вони зустрічаються рідко і малі за розмірами. Деякі з рк до цієї частини району судноплавні та сплавні; текугони переважно повільно в низьких і топких берегах.
До долин річок часто примикають дрімучі ліси і непрохідні болота. Р$ки збільшують важко прохідність раюну, який у сЪв.-зап. частини і без того майже позбавлений добрих шляхів сполучення. У середній та східній частинах району боліт і лобів значно менше. Шляхів більше і вони найкращої якості.
З викладеного короткого нарису фізичного характеру цієї частини району видно, що Полье майже непридатне для ведення в ньому значних військових операцій, але представляти багато зручностей для ведення малої війни.
Південна частина раюону, Україна, являє собою хвилясту здебільшого пересічену, але відкриту поверхню, виключено становить південно-східна околиця Кевської губернії, яка за характером місцевості трохи подібна з звірною частиною, так як і тут місцевість низовинна і з тими ж пісчан
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
Найбільш перетнуті раони, рясніють ярами і балками, знаходяться в південній частині Бердичівського і в звірній Липовецькому уздовж, весь роман між Дніпром, Стугною і позбавленою Германівка-Фастів, місцевості: між Ростовицею і Росією, між Каменкою і Ростою, між Каменкою і Ростою, між Каменкою і Ростою. Собом, між Гнилим та Гірським Тикичами особливо на південь від с. Рижанівки, між Вільшанкою та Тясмином на південь відлини Смила-Хлистунівка, і місцевість уздовж лівого берега Дністра з його лівими притоками.
Кордон вказаного вище простору, який за своїми властивостями нагадує “св. частина раюну приблизно проходити від нар. Роси, поблизу неї впаденя в р. Днір, через низов'я нар. Вільшанки, нижче м. Мошни, далфе нар. Вільшанка до с. Старосілля, нар. Ірдинівка до м. Смли на р. Тясмин і дальфе вниз Тясміном до кордону Херсонської губ. Грунт південної частини району переважно чорноземний, але місцями зустрічаються суглинні смуги. Лесів мало, вони розташовані або у вил окремих гаїв, але великі з яких нахоляться у Вінницькому, Гаращанському і Черкаському уздах, або тягнуться не широкими смугами за течією рф Дніпру, південний. Буга та ЛнЪстра.
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
Загальна течія їх (за винятком р. н. Ірпінь, Уборть, Уж і Тетерева з притоками) на схід і південний схід.