ВсБ праві притоки нар. Прибрати від повороту її на північний схід до річки. Перги течуть у глибоких долинах (до 15 саж.). Від гирла нар. Перги містність швидко знижується, так що на р. Уборті, у верстах п'яти вище за с. Спис, утворюється щось на кшталт порогів.
Між верхів'ями р.н. Вужа і Уборті весь простір покритий піщаними пагорбами. Нижче гирла Перги, правому березі Уборті верстах в 4—5 от.нея, тягнеться суцільна піщана гриля заввишки до 5 —7 саж.; вона поступово наближається до річки і в с. Копише упирається в неї впритул, спадаючи в р$ку урвищем. На північ від с. Спис ця гряда швидко знижується і пропадає в болотах Мінської губернії.
Водорозділи Ужа, 7/Керева і Норіна становлять рівнинний характер. Спочатку ці водорозділи вкриті лісом, який займатиме майже половину їхньої площі; але,
О. о по мБр$ улаленя на схід, лісів стає менше, зменшується також кількість боліт і на захід їх не більше! / З поверхні; на схід у м. Швидкості, гд л$сов н$фт майже зовсім, немає і боліт.
Падіння території до р.н. Вже, 7Керевь і Норін настільки значно, що береги цих річ ясно окреслені (особливо Жерева і Норіна, причому скати берегів першої ріки пологи, а другий містами круті, як напр. вище м. Веледники).
По берегах цих же рік, паралельно їм, тягнуться ці піщаних пагорбів, особливо різко виділяються по Жереву майже від верхів'я до м. Лугини, нижче його, у Рудні Байковського і на Норін-у с. Млин.
Найсхідніша частина вододілу /Жерева і Норіна представляє горбку місцевість, що має в більшості відкритий характер (ріллі, луки; болота. майже відсутні). Південні схили (в долину 7Жерева) нерідко круті; північні-(до р. Норіна) н5скільки легше.
2) Вододіл Ірші і Тетерева.
Відфлившись на кілька південних с. Пуліна від головного вододілу, водорозділ р.н. Ірші та Тетерєва прямує майже прямо на схід до м. Чернихова, дроблячись при цьому на. скільки вЪтвей.
Одна з цих гілок від м. Чернихова прямує прямо на південь до Житомирської височини і складає водороздільну ліню р. Кам'янки від р.н. Мика, Свинячі Лужки та БистрЪеевки. У Житомира зазначена вЪтвь повертає на схід, прямуючи до м. Коростишів, де впирається в р. Тетерів і між д.р. Карачівка та Козівка утворює берегові урвища та скелі.
Місткість як на захід від Черніхова, так і на південь, до Житого, слабо горбила, містами перерізана ярами і річками, що протікають по сухих долинах у крутих берегах. Схили висот, підходячи до Тетерева і, частково до р. Кам'янки, закінчуються крутими урвищами і
РВ. ОІ
подекуди скелями. У Житом! обриви доходять до 25 саж.
Інша-прямує до Ст С.-В. і становить власне водорозділ р.н. Ірші та Тетерева.