На другому ділянці, т. е., от м. Вчора ло м. Фастів, гдБ втвь є безпосереднім водорозділом р-н. Унави і Кам'янки, місцевість являє собою хвилеподібну рівнину з пологим схилом до р. Каменк $; рух по цьому скату утруднений не представляє. 'Гільки в м5стах, де є балки і лощини, крутість спусків і підйомів збільшується. До р. Унав названий вододіл спускається високим і сильно крутим, місцями навіть обривистим схилом. Найбільша абсолютна висота на цій ділянці у м. Фастів 108,5 саж. Від м. Фастів іє.
на с. Червоне та с. Черняхів, вододіл має також характер хвилеподібної рівнини, що переходить з наближенням на південь у степ. Ця рівнина порізана ярами та балками, що є ложами приток Протоки, Россави та Стугни.
Яри та балки на південно-західних і південно-східних схилах з пологими берегами; південно-східні ж — відлипаються крутістю і мостами обривистим характером своїх берегів. ''Так яри, ідуш'я в долину нар. Стугни, дуже глибокі, до 15-20 саж., і стрімкі. Особливо ж великих розмірів у довжину і глибину ці яри у предместья Застугни і між предм. Піски та с. Ханьбиков, а також за течією струмка, що йде від хутора Безп'ятого до Є. Барахти, в нижній його половині. Найбільша висота волораздЪла на цьому ділянку 106 саж., в одній верст на схід від с. Фастівець.
На останньому своєму ділянці водороздільна частина являє собою піднесене плато, скати якого звернені до Дніпра, порізані довгими (до 10—12 вер.) і глибокими (до 15 саж.) з відповідними берегами ярами і балками.
Упираючись у річку Дніпро, названий вододіл круто обривається в долину цієї ріки. Скат до р. Россав, т. е., у південно-західному спрямований полам, порізаний неглибокими (2-5 саж.) балками з пологими берегами.
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
Головна водороздільна нафта на всьому своєму протязі відокремлює від себе другорядні вБтві, служащі водорозділами, як згаданих рік, так і їх притоків.
З числа останніх необхідно вказати на:
1) Водорозділ р.н. Гнілоп'яті та Гуйви (притоки р. 'Гетерева).
Відділившись від головної гілки у кіл. Голендрів, водорозділ іде на північний захід, уздовж залізниці
від ст. Козятин до гір. Бердичову. Від останнього пункту гілка, прийнявши північний напрям, відокремлює від себе відроги, служіння водорозділами р.н. Коденка та Істоха (пор. висота водорозділу 137 саж.).
Найбільша висота в 3-х верстах на схід від дер. 7Жежелеве - 140,1 саж.
Представляючи із себе хвилеподібну рівнину, названий водорозділ своїми відрогами порожнього спускається до вищеназваних ринків, переходячи далі в низовину Пол'ся.
Найбільшою вирізненістю неглибокими балками відрізняються східні скати його, якими течуть притоки р. Гуйви.
2) Водорозділ р.н. Роставиці та Россі.