Зазначений вододіл відокремлюється від головної вітки у кіл. Голендрів і прямує спочатку на схід, на с. Дубові-Махаринці, звідки повертає на північний схід, на с.с. Молчанівка, Кривошеїнці та далфі знову на схід на м. Сквиру.
Від названої другорядної вЪтві у с. Молчанівка відвертається на південний схід відроги, служіння водорозділом р.н. Березанки та Ор$ховець (пор. висота водорозділу 108,3 саж.). Найбільша висота-137,7 саж., за 6 верст на схід від с. Дубові-Махаринці. Ряд вил місцевості піднесений, рівнинний з нахилом на південь, до долин річки. Россі, вирізаний ярами, балками і лощинами у всіх напрямках. У цьому відношенні найбільшою переліченістю відрізняються околиці м. Сквір. На захід відлинини с.с. Кривошеїнці — Новохвастів яри, балки і лощини з пологими берегами не становлять перешкод для руху, але на схід від зазначеної лінії берега їх здебільшого круті, а іноді й стрімкі.
Ґрунт переважно-суглинок, на південь від Сквири - чорнозем.
3) Водорозділ басейнів р.н. Тетерєва та Ірпеня.
Відокремлюючись від головної вододілової гілки біля м. Вчора, вододіл бере напрям на північ, на хутір Горолецький-с. Яроповичі, імБя зріл. висоту 116,6 саж. (найбільша у хутора Городецький 124,5 саж.). По мБр руху на північ, він відокремлювати від себе відроги, служащі вододілами р.р.: а) Унави та Ірпеня;
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
Відокремлюється в 1 версг до звіра від с. Вербів і йде у напрямку Схід, на проміжок між с.с. Липки-Котлярка і далі на корчму Видні-Фастов, звідки повертає на звір і в 3-х верстах згортання кіл. Кодлубицька розгалужується на 2 частини: а) що йде на с. Ярошівка, закінчується у р. Ірпеня урвищем і б) к'с. Чорногородці (пор. висота відрогів 100 саж.). Ім'я почало висоту 106,0 саж. і в проміжок між зазначеними селем Липки-Котлярка 107,9 і 106,1 саж., відріг далі знижується, доходячи у корчми Видні до 99,2 саж. Загалом м5стность горбиста; схили пологи, внаслідок чого не затрудняють руху. Тільки в містах, де є балки і лощини, крутість спусків і підйомів збільшується. Найбільше балок, лощин і канав у середній, більш високої частини відрогу, що утворюють як би ложе приток. Ірпінь. Найдовша з балок-балка нар. ББлки мають круті, стрімкі береги. Грунт чорноземний.
6) Водораздфл р.н. Ірпеня та Здвіга.
Починаючи біля с. Яроповичі, водорозділ прямує на с.с. Соболівка-Солов'ївка і далфена Юрівка-Грузьке-Пашковку-Ясногоролку (пор. висота близько 89 саж.). Найбільша у с. Вантажне близько 93 саж. На північний схід, схід і південний схід вона поступово зменшується. Міфність горбистого характеру, вирізана ярами і струмками, що протікають в більшості випадків по сухих долинах в крутих