До кінця юня Комітет сформував 3 перев'язувально-поживних транспорту і відправив їх до армії.
На чолі кожного транспорту був поставлений завздуюций, причому спочатку при транспорт був лише нижчий медичний персонал, а потім у транспорти були призначені лікарі.
Перев'язувально-поживні транспорти розташовуються в 3-6-ти верстах від міста битви між полковими колідками і військовими госпіталями, куди вони і направляють поранених після попередньої перев'язки,
При цьому зазвичай виділяється летучка, в яку входять фельдшер і кілька санітарів з двоколками для роботи в безпосередній близькості до лінії загострення.
Під час гарячих боїв перев'язувально-поживні пункти транспорту розташовуються сил з полковими околицями і несуть таку ж роботу. Вантажні транспорти, формування яких було розпочато ще до евакуації Львова, тепер були значно збільшені. Кількість возів у першому і другому транспорт було доведено до 100, а в третьому до 75. Завдяки цьому транспорти можуть перевозити у великій кількості вантажі, що направляються на фронт, і значно полегшують постачання передових етрядів всім необхідним.
Кількість передових загонів Комітету Південно-Західного фронту цей ієрд не збільшилася. Сформований у кінці Галицького періоду Двадцятий Чорноморський загін, під час відходу російських військ, потрапив під жорстокий кулеметний і шрапнельний вогонь. З вісімдесяти чотирьох людей, що входили до складу загону, врятувалося 42, решта зникла без вісті. У кінці серпня Отдфл приступив до формування нового загону замість померлого і закінчив цю роботу в другій половині жовтня.
При евакуащі Львова Десятий та П'ятнадцятий загони Комітету ВМЪСтВ із військовими частинами, які вони обслуговували, перейшли на Західний фронт. Десятий загін повернувся нині тому, а П'ятнадцятий продовжує роботу на Західному фронті.
Дбайливість Медико-Санітарного Віддзла в цей період значно розвинулася. Проводячи в життя план, вироблений комітетом в січні і квітня 1915 року, Отьль як збільшував кількість створених ранфі установ, а й взяв він деякі нові функції.
До евакуації Львова на Південно-Західному фронті працювало лише кілька епідемічних загонів. У кінці літа і на початку осені, коли епідемічні захворювання значно збільшилися, було вирішено сформувати якнайбільше епідемічних загонів. Кількість епідемічних загонів почала швидко зростати: до 1 серпня їх було 12, через місяць 25, а в січні—35.
більш необхідно було влаштувати по фронту бактерологічно