их за- ''Езеденій та санітарних пізнь у внутрішніх районах Імперії, '
на фронтах же працюватимуть лише установи Військового ВФдомства та Червоного Хреста. Але величезні розміри і різноманітність форм медико-санітарної та поживної допомоги, що знадобилася на фронт, незабаром вже змусили значно розширити діяльність Союзу і поширити її і на фронт чинної армії. Крім того, понад медико-санітарну і поживну допомогу хворим і пораненим воїнам, Союз незабаром взяв діяльну участь І в розв'язанні багатьох інших завдань, поставлених обставинами військового часу. Цю цілу бань, працьовських і продуктових складів. Нарешті, Союз організував збирання шкір убитої худоби на фронтах, влаштував механічну майстерню і, в останній час, прийняв на себе виконані великі мостові роботи і організацію робочих артілей для копання.
т окопів.
Для об'єднання величезної кількості різноманітних установ Союзу, що працюють на фронті, і спільного керівництва їх роботою були утворені фронтові комітети, які в короткий час виросли в дуже великі організації, що займають багато відділів і сотні установ на фронт. В даний час таких коміте-
АЗ ^^ ао ВИ. 3 Га" РЕ ь оний Рися
Тов чотири і загальна кількість установ, що працюють на фронт, розподіляється між ними наступним чином: Звірний Комітет (в Пінськ) до 1-го грудня імзл 176 установ; Західний Комітет (до Мінська) до 1-го січня ім л 931 установа; Південно-Західний (до Києва) до 1 січня 1239 р. заснований і Кавказсай Комітет (в Тієліс) мав до 1 січня 214 установ. Таким чином, до 1 січня на Ффронтах працювало 2560 установ Всеросійського Земського Союзу.
У нижченаведеному нарисі зробила спроба дати коротку історію розвитку, діяльності і зростання одного з фронтових ко-
) мітетів Комітету Південно-Західного фронту.
Всеросійський Земський Союз вирішив розпочати роботи в Галищі незабаром після того, як Львів був зайнятий російськими військами.
На початку вересня 1914 року Головний Комітет Всеросійського Земського Союзу запропонував командувачу армій-генералу Брусилову - відправити в його розпорядженні два передові перев'язувальні поживні загони.
Генерал Брусилов відповів наступною телеграмою: «Прийміть глибоку вдячність мою і арм. Поживні пункти прошу направити до Львова для руху безпосередньо за армією».
По отриманій цій телеграмі, Головний Комітет сформував перший і другий перев'язувально-поживні загони, начальниками яких були обрані М. М. Родзянко та Н. П. Харитонов.
Загони формувалися майже одночасно і прибули до Львова в жовтні — перший загін у середині жовтня, другий — наприкінці.