Що стосується замкових міст, вони також обнесені дерев'яним острогом з прибудованими городнями, клітьми, будинками. Башт в описах не згадується, але пізні вони будувалися і в містах) - з множенням міського населення необхідно було подумати про самостійну оборону, не розраховуючи на замкові укріплення. Під час огляду Луцька Фальчевек уже поінформувався "якщо до години потреби яку оборону крім замку може бути сто в себе".
Таким був пристрій замків. Весь цей тип укріплень не представляти нічого особливого в порівнянні з більш давньою епохою, це те ж давньоруське місто з дитинцем або містом у тійному сенсі, яке відповідає пізнішому замку, і острогом або довколишніми містами навколо нього; стіни міста і тоді рубалися зазвичай з дерева і складалися з „городниць“, поверх яких знаходилися дощаті „заборола“, відповідні
„обланкам“ наптих описаний; згадується підйомний міст, башти; Дамілом Галицьким була вибудована в Холм посередині міста вежа висока, як бити з неї хреста граду, підздана камінням у висоту 15 лікоть, створена ж сама древом тесаним, і стюденець, кладезь близько 0%, саженийму
1) Такь у люстраї ФЖитозрокато староства 1622 р. говориться: мвето острогомь і валом оточене, у ньому комір із запорами 3, веж 5. (Рхів УП. Т стор. 326). Боплан пише: Новий Вев обнесений дерев'яними стінами з вежами і окопан нікчемних ровом у 28 ф. шириною. Матеріали для топогр. Єва, отд Ц, в. 45.
2) Пам'ятн. ГУ. 190.
3) Іпатіївськ. літ. с. 559. Мефета лтопієї, що відносяться сюди, зібрані в Ізелфдованлях і пр. Погодіна т. УП. с. 194 слід. Вежі згадуються під 1097 т. (Іпат. л. с. 178), але деякі розумбють здфе рухомі дерев'яні вежі, що облягають, т. зв. гуляй-містечко; у Воскрес. сп. вифето «під вежами» коштуватиме «підь турами» П. 0. Л. УІ. с. 17.
ЕВ ЗИСАЇ" уе НЕ НИ