2) Ось приблизні дані про кількості єщан у південних замках: у Черкасах прибл. 190, в Канів бл. 120 душ, до Вінниці 141 будинок, у Брацлав —229 чол., з Житонре—49 осіб. ((Уба УТ. 115, Архів УТ. Г. 95; УП. 1. 108, 113, 148).
4) Архів УП. 1.95, 121, 602; пор. 610 (Вінниця): Село пана Аксака Стрижівка, дожів 80: хто коня має, кожен на службу військову Фдеть при пану і без пана, при старості 860 наміснику його.
о о нба
М. ГРУШЕВМЕРЕЖІ.
шаблю або тесак!). Втім і міщани, і піддані були неважливими, звичайно, воїнами; Брацлавські обивателі просять про утримання постійного гарнізону „бо тепер нешлятель не боїться, ніж скоро люди пеняжні (регулярний загін) відійдуть, тоді татарові приходять і шкоду чинять“?).
Вм% сто тарнізонів, які вимагали значних витрат, старости південних замків прибетають до утворення козачих загонів, У цю епоху козаки згадуються при замках: Єлевському, Канівському, Черкаському, Вінницькому та Брацлавському; одні з них мають осілість-вемельні ділянки, будинки в містах і несуть повинності вмВст з мВщанами, друше-"неоселі", служать в наймі, промишляють рибальством або грабунком татар. Вони ділилися, як видно, на роти, але певних, регулярних загонів в цю епоху не становили, саме їх в окремих замках з року в рік мінялося, «якого часу»; при Черкаському замку при ревізії їх виявилося 250 осіб. Залежність їхню відмінність від замкових урядників була, досить слабка; грабуючи татар, вони завдавали постійних турбот і старостам, і уряду; Брацлавий староста скаржиться, що тільки регулярні війська можуть вгамувати козаків 3).
Перейдемо до артилерів; описи 1559-го р. дають про неї дуже докладні свідки. Кричата, що зустрічається в замках, досить різноманітні; це насамперед „д®ла“, гармати, обкенно медні, затверджені на лафетах; найбільша довжина, -141/5 п'ядей, більшість імфют'ь 7-10 п'ядей. Найбільші ядра описуються всього, як "більше гусячого яйця", є величиною і в яйце голубине; ядра були залізні, обдиті свинцем. Уцфлфлі ще дещо і старовинні гармати, стр$флявпія ядрами кам'яними, короті і товсті, нагадування мортиру (напр. в ЛуцькЗ); кам'яні ядра до
1) Дорожні залієки Ер. Ласооти, пров. Бруна, стор. 15.
2) Архів \Т. 1. 23. Тоді й села можуть осісти, додають обиватели, і козаки теж не сибли будуть у землю Турецьку входити та зачіпок чинити; і тепер би дій козаків немог (старота) угамувати, коли б люди цініжний не заважали. з
3) Архів УП. Т. 82, 89, 95, 105, 119, 604; УТ. Т. 23. Втім при Єєвському та Вінницькому замках у цей час вони, мабуть, не жили постійно.