4) Акти Ю.3. Р. П. №132. Архів УП.Т.91, 341-2. До речі, щодо Остра до вченої літератури проникла неточна звістка або, точніше, неточна дата. Н. |. Дашкевич у своїх «Замітках з історії Литовсько-Руської держави» (с. 57) опублікував виписку, що знаходиться в т.з. Межигірського рукопису («Літописи Волині та Оукраїни») бібліотеки Інституту Оссолінських» і занесену туди рукою відомого Бьолевскато з «літописця, що знаходиться при польському перекладі Нестора»; вона полягає в наступному: Аппо 1333. АПтаєв базбаіз РАаитиз УПпепаз Йипбал16 атсет 0 шопазегіії шлбег Коула її Схегтснот ат зарег Науки 056 ехыга Вомзепет її е6 58416 Уаз: \Ууроом, РА Промзистуїта, Фезбапітка, Куосвадем, Водепкоміст, Тажіт, Зліт, о\Туйзіскуята, Рготокоузіежутта, еб сгса шопазбегій ас агсет орраїт Озёз, ас +01 Фіє, 11 СЛобеткомтсхе збазпаш ех Безпа, $011 Че, ш Ктосваем збаспаш ех Оезпа фоша фейпа, ш Файшапка заст ех Оезпа $011 @уйе, е6 збаспаш ОуШабезе ех шопазбіжить
ПІВДЕННОРУСІТІ ГОСПОДАРСЬКІ ЗАМКИ В ПОЛОВІН ХУ В. 1]
Будуються замки зазвичай із дерева. Два тільки з замків, що розглядалися, імзли кам'яні стіни — Луцьк і Кременець. Луцьк, ›„славний і стічний замок“, який був у свій час столицею Волині, зобов'язаний був кам'яним замком цьому своєму попложеншо; його почав будувати Любарт Гедимінович, а закінчіть Світригайло»). Будівництво кам'яного Кременецького замку, треба, можливо, пояснити тим, що околиці Временца рясніли каменем, а ліс доводилося возити миль за 6—8 2. Розмірівського замку Кременецького) описами не вказані, з відомих найбільшими були: Житомреий-62Ж55 сажнів, Луцюй - власне замок 54,5Ж48, а "пригородок" або манівський замок -75Ж128, Мозиреюй замок-65Ж28, окольний замок6; найменший - Чорнобильський (22Ж17) 3).
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]