MediaArhiv

Частина 2

сторінка 21/29

Сторожили замох сторожа та влікуни; сторожа стерегли вдень, біля воріт і на вежах, клікуни ходили вночі по стеналм і "кликали"; 00% ці обов'язки іноді суміщалися, іноді клікуни вдень виконували господарські роботи при замку: возили воду, рубали дрова та ін. Усього сторожів було по 2—3, значно більше; платили їм зазвичай по 3—4 копи, найчастіше з особливого налоту: сторожівщини чи кликовщини, яку платили то одні м'щани, то все насильніше повіту; іноді вони утримувалися з прибутків старостиних'). В інших випадках сторожів мали наряджати замкові та інші села, так би мовити натурою, по черзі на тиждень °); самі села ці у відбуванні цієї і подібних повинностей (підводи стаці) роздвлялися на тижні. Іноді стерегли замок солдати, „драби“, де вони були. У місто, біля острогу, були свої сторожа, що наймаються міщанами.

У повітах, що частіше зазнавали татарських набігів, існувала ще «сторбжа» від замку, так звані. польна. Ці сторожа — кінні, по кілька людей стояли на «татарських шляхах», часто в кількох пунктах, на. валах, мотилах, вежах ("на сохах"), іноді дуже далеко від замку, (в Житомі за 20, в Овруч за 30 миль) 3). Стерегли вони звичайно не круглий тод, „а відлугьь годин потреби“, „ктди са вистерегають людей непрлятельських“, або під час польових робіт, утримували їх то одні міщани, то всі обивателі. Втім Житомці були того мнея, «Іж сторожі не дуже велика потреба, бо ніколи сторожа не застереже, а хоча теж і підстереть татар, тоді до замку тичі перед ними не можуть» 4) сторожа, як згадано, стояли тут занадто далеко.

Бром того загони бояр чи міщан із замковим урядником час від часу виїжджали „шляхів покуштувати“.

3) У Вінниці (Архів УП. 1. 608) ходять «довідуватися про військо татарське і шлах їх стерегти у верх Десниці річки в Остриці, де шлях іти на Базарабов - брід». Черкаси були у воїх сторін обгороджені польною сторожею (1514. 31). Овруцька сторожа виводилася до с. Ходоркову (Сквірськ. у.) Архів ГУ. 1. 40.

4) Архів УП. [. 144.

Перейдемо до тих коштів, які були у розпорядженні замків на випадок непрятельських нападів — військових контингентів, артилерії та запасів. Постійні гарнізони існували лише в небагатьох замках-в №ЮМевф, Черкасах (сто драбів), Вінниця, Брацлав (не завжди). Ці загони „драбів“ перебували під командою своїх ротмістрів і складалися з „кішників“ — „з корди (рід меча) а з алябартами або 3 ощепи (списи)“ та „стр%льців—3 ручниці, з мечі“ 1). Крім того при замках бували іноді невеликі загони старостиних служебників у Черкасах (61), Ванев (33 нових, і 15 старих), Житомф (11 стрзльцов і слуг замкових), Вінницький.