Напередодні люблінської вуха і у зв'язку з нею засновані були посади каштелянів: Кевського, Брацлавекого і Волинекого (раніше існувала ця посада у Вільнз та Троках); втім ети запозичений з Польщі уряд не мав ніяких справжніх обов'язків і був лише почесним титулом, що давав право на місце в сенатз.
Посади розглядаються в цей час і самим урядом, який роздавав їх за значні „чоломбитви“, і урядниками, значною мірою, як бенефіщі, доходні статті. Звідси часті вимагання і зловживання при слабкому контролі центральної влади та неопредвленности юридичних і фінансових відносин населення, що ґрунтувалися на звичаї, на тому, що так "здавна бувало"; звідси часто байдуже і своєкорисливе ставлення до обов'язків, пов'язаних з посадою: видатна, знання особи не вільні від такого ставлення.
З того ж погляду на посади, як на бенееищи, випливало широко практиковане суміщення посад: по кількох старостей, іноді взаємно віддалених, по три-чотири посади з'єднувалося часто в одних руках). Деякі з південно-російських староств з'єднуються зазвичай в одних руках, напр. Вінницьке та Браславське, Черкаське та Канівське. Таве радники призначали від себе різних намісників і урядників, які, залежно від них, мали більше приводів піклуватися
1) (м. Бонецькато. Росієф роком м У. Х. ВНЗ. стор. ХДі ХУП.
напр. кн. Конт. Ів. Острозький був одночасно старостою Луцьким, Браславським, Вінницьким (і каштеляном Віленським), кн. Федір Сангушкович— старостою Владимрською, Брацлавеким, Вінницькою та маршалком землі Волинської. Мозирське староство в 1552 тримає Нарбут, Воєвода Подлясьом. Янь, біскуп Віленсюй, тримає Вуременець, Житомр. Елючники, тородничі і мостовничі часто в Луцьк ® бувало одна особа; ними Дахно у 1587 р., поєднуючи ці посади, були ще й старостою Кременецькими, згодом хтось Біверницею—старостою, городничим і ключником Луцьким.
ПІВДЕННОРУСЬКІ ГОСПОДАРСЬКГВ ЗАМКИ В ПОЛОВІН Х\Т В. 17
про інтереси своїх патронів і власних, чим даного уряду. У Луцьку в 1545 р. скаржилися, що ні староста, ні городничий не живуть у замк і урядників постійних не тримати: „не тільки дій догоду аби один врадник у старости “стризав, але часом і на одному тижні два перемінюються”; скаржилися на заворушення, що походили від події посад тородницького і мостовницького, але скарги ці залишилися без наслідків 1).