Ми, інші євреї, з болем спостерігаючи за випробуваннями наших братів у Південно-Східній Європі та вітаючи головним чином заради них перспективу національного дому в Палестині, шкодуємо про помилки напівзнання, які плутають жертв революції з самими революціонерами, і навіть ототожнюють сіонізм з більшовизмом. Федерація українських євреїв у Лондоні, яка не займається політикою, не є ані сіоністською, ані антисіоністською, не займається боротьбою з антисемітизмом, хоча прагне пом’якшити переслідування євреїв. Але, оскільки викладені тут факти допускають загальний висновок, окрім їхнього конкретного висновку щодо терміновості швидкої допомоги, вони, здається, показують, що велика несправедливість все ще організовується проти єврейського населення в нещасній країні, якою була Росія. Про Росію в 1896 році історик Лекі писав (Democracy and Liberty, I., 465):
«Російське переслідування певною мірою стоїть окремо від іншого форми антисемітського руху, як через його незрівнянну величину та лютість, так і через те, що це прямий акт уряду, який навмисно, систематично, безжалісно прагне довести до цілковитого нещастя близько чотирьох з половиною мільйонів своїх підданих.... Справді, ніде в сучасній Європі не було свідків таких картин людських страждань і людської жорстокості, крім тієї похмурої Північної імперії.... Деякі з найганебніших вибачень за жорстокі переслідування в Росії прийшли від письменників, які сповідують себе як борці за російські національності, палкі прихильники свободи та прогресу».
Двадцять п'ять років і кривава революція не приборкали російського,
і не змінив ключ деяких своїх апологетів.
Ми б не закінчували на ноті, хоч би м’яко кажучи, суперечливій. Ця брошура видана та розповсюджена в інтересах гуманності та милосердя. Запропоновані нами висновки можуть бути оскаржені або прийняті не всіма сторонами. Факти, про які ми розповідаємо, незаперечні, а їхні жертви благають про допомогу. Ми не віримо, що світ став настільки черствим, щоб відхилити звернення маленьких знедолених дітей, які пережили терор в Україні.
УКРАЇНСЬКИЙ ТЕРОР І ЄВРЕЙСЬКА ЗАБЕЗПЕКА
МЕМОРАНДУМ ПРО РОЗЗНИЩЕННЯ ЄВРЕЇВ В УКРАЇНІ
Комітет єврейських делегацій, Париж, 10, Place Edouard VII.
Женева,
16 грудня 1920 р.
Комітет єврейських делегацій, який представляє або шляхом прямих виборів, або через письмові повноваження єврейське населення 22 країн, звертається до Ліги Націй з проханням добитися справедливості за найжахливіші злочини, свідками яких коли-небудь була історія.
У Східній Європі, в Україні, було вбито мільйонний народ; втручання, щоб покласти край цій різанині, вимагає негайної уваги людства та Ліги Націй, її речника.