hlet не вимагає передмови.
Він містить виклад фактів, зібраних із надійних джерел, щодо терору в Україні після закінчення війни та небезпеки для єврейського населення в цій країні. Цілком ймовірно, що деякі факти та цифри, наведені \n у наступних документах, є нижчими або вищими від реальності. Миттєва уява покаже, наскільки важко витягти точну правду від свідків, які втекли зі сцен, у яких вони брали участь як жертви. Таким чином, на сторінці 5, коли «єврейські представники, нещодавно прибулі з України, одноголосно заявляють, що число вбитих євреїв значно перевищує сто тисяч», ми не претендуємо на повну точність. Але наступне речення є точним: «Комітет єврейських делегацій має у своєму розпорядженні звіти про ці масові вбивства, вчинені більш ніж у 400 місцях». На сторінках 12 і 14 наведено деякі статистичні дані про терор, місце за місцем. Дуже просте обчислення виправдає загальну оцінку. Далі на сторінках 14 і 15 можна знайти деякі подробиці терору. Ці деталі не ■заохочують мінімізувати його вплив. Висновок слід прочитати в красномовних словах Французького звернення (стор. 15 і 16), у якому такі видатні та гуманні люди, як М.М. Анатоль Франс, Анрі Барбюс, Жорж Дюамель, Шарль Сеньобос і Альберт Томас «звертаються до всіх народів світу проти нечуваних злочинів, жертвами яких є один народ». Пекучі слова з вівтаря французького правосуддя обпалюють сумління людства: «Євреї, — читаємо ми, — які протягом століть осіли у Східній Європі, стали невинними й жалюгідними жертвами боротьби — національної, політичної та соціальної... Мільйони чоловіків, жінок і дітей страждають від невимовних страждань і беззахисні віддані на смерть і безчестя.