Через шість років, на початку 1552-го р. відбувалася нова ревізія і описане замків; від неї ми маємо описи замків: Луцького, Вінницького, Житомрскато, Овруцького, Мозирського, Чорнобильського, ЄЮєвського, Канівського, Черкаського та Остерскато; причини і обітниці ревізії ближче нам не відомі. Ці останні описи і за змістом, і за формою відрізняються від попередніх. Описи 1545-го р. складають цілісне зв'язне викладене ревізш; дані про положення замків переплітаються з приватними епізодами, наводяться переговори, скарги, документи все це дає багато цінних побутових рис. Описи 1552-го р. представляють сумі відповіді питання однієї й тієї програми; поступаючись описам 1545-го р. в обиші побутових рис, вони перевищують їх точністю і суспільством відомостей щодо адміністрації, фінансів та ін. Перейдемо до питання.
Почнемо з зовнішнього вигляду та влаштування замку. При спорудженні його важливу роль, звичайно, відігравала місцевість - бажано було, щоб замок стояв на горі по можливості високою, недоступною, що панує над рештою мететності, поблизу води. Ось як описувати дяк Палей «місце на замок дуже придатне і подібне»: «лука одна між Богом нібито шиєю протягнулася і від цього й з того боку р% її облила, тільки п'ятдесят сожон вширки рка від рочки знайшла. або три може бути справивши, замок дуже твердий буде, якого не т) Архів, ч. УП. 1. 139. 7хбба ах. нар. 138-134.
про ЗАЛІВ воно ВОНИ 9 УНІЇ Хмари
М. ГРУШІВСЬКТЙ.
підкопати, а ні з діль (гармат) на нього стріляти 0т0 всіх боків не може, і на пізні цілі місце є дуже потоже, ревне, не таке як теперішнє, іж замок міста не всього бачити, а місце замку завжди буває завжди. невисокою, пологою; підл% замкової гори виявляється іноді інша гора такої ж висоти, а чо і вище: Єлевська замкова тора з трьох сторін оточена такими горами 2); сховавшись на замок з тих ям штурмувати“. Від 060вів радили зміцнювати гори «тамованням», тобто дощатими або плетеними парканами; тином укр®ляли іноді і річковий берег 3). Неблагощітні умови змушували підчась переносити замки, що не вимагало великої праці та витрат при тодішньому способі будівництва; так переноситься замок Вінниці, а Остерськи навіть кілька разів: раз тому, що ріка відійшла від замку, інший — тому що стала сильно розмивати гору; пробували перенести замок Черкаси, але міське населене відмовилося переселятися, знаходячи небезпечним віддалятися від Днзіра”).
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
2) Архів УП. 1. 99, 107, 600 (Вінниця). Одну з Юевских гор — Уздихальницу штучно знизили згодом на «півшосту сажня добрих», див. та Зал. Р.> с. 84-85.
3) Архів УЦ. Т. 156 (Луцьк).