2) Паматні. ГУ, 2. 19-22.
5) І помостів, і стовп (лВетниць), що були в замку біля віх городень, 1
дверей в інших тороднях не мають—то дій все обпалили за першу старість і теж жог віри. /г04. 42. \1. 119.
малими порівняно з населешем; так замок Браславсий "дуже є малий, не відлуг доетатку людей, не тільки половиця їх, але й третя частина статки своїми годинами пригоди не можуть ся вмістити" 1). Так само малий і сусідий замовк Вінниці, та хтось "деревом дуже тонким роблений і ще не в замок стіни, правий би одні на всі діри і невм де б інде так просто замок роблений був, як то тутешні: не тільки людом в годину пригоди. 000рони одкол вчинити, а й бидла страшно замкнути“ 2). Тим часом це були зарубіжні замки, особливо Брацлавщина зазнавала частих вторгнень і спустошень, бо лежала між двома татарськими путями на перешлях ®. Житомовий замок, серед суперечок, хто має збудувати замковий міст, коштуватиме цілий рік без моста; Міщани заявляють, що вони зробили було половину, але підстароста порубіль і підпали їхню роботу, між тим: «не тільки возом у замок не може прийти, але й іншому важко на взвод зійти, аж поповзком» і люди «одь ворога, в такій нераді». У Брацлав за відсутністю мосту доводилося об'їжджати навколо і люди при нападі "самі в руки непрятеля підуть" "). В Браплавз, Житомр, Канів, Кременців нФт колодязів, добувати воду дуже важко і тому вони "години пригоди а навального обкладення для нестачі водного повинні страждати "5). До уряду, що доходили звістка про такий неналежний стан окраїнних.
замків, «многи опали і показалися» та ін., але якщо воно часом і приймалося на свій рахунок «патрувати» їх, це мало той поганий бік, що населене підчає ще недбайливо починало ставитися до замкової роботи, сподіваючись, що уряд взяти її в кінці кінців на себе.
2) / Хббла ав. УТ. 111.
3) 7тбаа 42. 137. У єписку Архіву (УП. 1. 132-133) це іфето зіпсовано. 4) Архів. УТ. 1. 20.
6) (м. напр. 7хоба ат. УТ. 114).
М. ГРУШЕВСЕКГИ.