Уряд у Східній Галичині (Західноукраїнська республіка) у кожному разі виявляв велике розуміння щодо вимог єврейського населення щодо автономії. Євреї тут, як і на Великій Україні, без боротьби і без особливих зусиль досягли того, чого вони прагнули і домагаються в інших країнах, наприклад у Польщі та Румунії. Принаймні останнім часом на мирній конференції потрібно було воювати з частиною поляків. Угода з поляками містить цілий ряд положень щодо політичних і національних прав євреїв, але всі вони разом не можуть аж ніяк зрівнятися з постановами єврейського питання, які встановила Центральна Рада у своєму великому законі про національно-персональну автономію. Немає центральної єврейської шкільної системи; бракує навіть органу єврейських автономних організацій у країні, бракує навіть ядра національної автономії.
Румуни навіть відмовляються надавати євреям те незначне визнання, яке їм дали поляки, але вони, ймовірно, підкоряться тиску з боку союзних держав. Як би це не вийшло, польська угода не містить тих положень, яких прагнуть євреї. Євреї в Україні багато втратять, якщо імперіалістичні прагнення поляків, росіян і румунів щодо української землі стануть реальністю.
Ізраїль Зангвілл високо оцінює ставлення New Republic до євреїв в Україні
(Лист від Ізраеля Зангвілла, відомого письменника та президента Єврейської територіальної організації, у відповідь на запрошення українського уряду взяти участь у роботі комісії з розслідування єврейських погромів в Україні.)
20 жовтня 1919 р. ГОЛОВА ДЕЛЕГАЦІЇ ВС
УКРАЇНСЬКА РЕСПУБЛІКА ШАНОВНИЙ ПАНЕ: —
Я вважаю за велику честь запрошення українського уряду взяти участь у запропонованій Комісії з розслідування антиєврейських погромів, але я перебуваю в Уельсі, відпочиваю під медичними порадами, і не відчуваю в собі сил здійснити цю подорож. Крім того, якщо доктор Йохельман, член Ради Єврейської територіальної організації, утворить одну з