MediaArhiv

Частина 1

сторінка 4/16

А втім, по всій Україні панує зловісний дух погромів. Це був дух царської Росії. Адміністрація, бюрократія та поліція імперії, школа, церква та жовта преса сприяли налаштуванню населення України проти євреїв. Загальновідомо, що євреїв переслідували, обурювали і вбивали, щоб запобігти зростаючому невдоволенню робітників і злиденних селян і щоб виправдати подальші репресії ліберальних елементів. Багато українських жебраків і багато українських негідників отримували свою вбивчу зброю і свої ганебні накази від злочинців набагато вище. Українська демократія, задушена й задушена, була настільки позбавлена ​​будь-якого впливу на те, що відбувалося, за царської влади, як і самі нещасні жертви.

Узи спільного інтересу між расами в Галичині.

У Східній Галичині, де, незважаючи на утиски та переслідування, українська демократія зуміла контролювати почуття людей, не було зафіксовано жодного спалаху расової ненависті, незважаючи на близькість Росії, Польщі та Румунії та антисемітські зусилля польської адміністрації. Крім того, протягом останніх років укр.

євреїв і євреїв у Галичині тісно об’єднали спільні інтереси та взаєморозуміння.

Після розпаду Російської імперії на території України була створена Українська Народна Республіка, і на самому початку цієї республіки перший український парламент (Центральна Рада) скасував усі расові обмеження, встановлені російським урядом, і проголосив принцип самовизначення і повної свободи саморозвитку для всіх расових груп, здійснюючи ці принципи на практиці.

Будучи однією з головних расових меншин, євреї в Україні отримали законом повну автономію і забезпечили українським урядом усі моральні та матеріальні засоби, необхідні для розвитку їхньої національності та для розвитку їхньої національної культури. Єврейські представники були запрошені та допущені до реальної участі в уряді та керівництві у визначенні доль країни. Наша дружба була прийнята без застережень, і я можу з великою долею впевненості сказати, що не було жодної єврейської фракції в нашій країні, яка б не визнавала, що Українська Народна Республіка означає здійснення найкращих надій і прав єврейського народу в Україні.

Чекаємо з надією на дні реконструкції.

Я не маю бажання хвалитися тим, чого досяг мій уряд — у 1917 році. Він просто виконав свій обов’язок. Ми завжди вірили — і все ще сподіваємося — що в дні відбудови єврейське населення України нескінченно служитиме країні. Звичайно, вони усвідомлять своє моральне партнерство лише тоді, коли відчують повну свободу свого незалежного зростання.