в ширину і глибину в один з половиною сажень, а звільнення інженера з начальником на міст, і чудове, бо грунт землі дозволить. Товстота валу зі звичайним бенкетом, амбразурами, турами з піском чи землею, тьсно з проміжками для рушничної стрзльби; м'шки тож. Ворота укріплені траверзами, рогатками загороджені, рови перед ними прикриті; на них підйомний або рухомий міст, всередині їх перпендикулярний палісад, оскільки дозволять матеріали; перед ними крок — три ряди вовчих ям у глибину й ширину до метрів один з половиною аршин, між ними пядень, у середині кожної гострий невеликий кіл, що виходить із землі поль аршина»... «За експланадою в підлогу може бути інший рів маловажний за перший. За достатком лісу може бути експланада з рогатками між ровом і вовчими ями»... «Смість рогаток вживаються: герзи, перекинуті дерева, короткі або долмя з гостро відрубаним суччям»... «Відбитим у укрєпленях пахотним рядовим; то не для частої стрільби, бо для того призначені стрілки, але для витримання якихось осадностей»... «У укрпленях артилерія б'є картечами»... «При звичайній Російській мужності», мудрий комендант не викине важливістю його укріплення, неприємні війська. варварські розраховані набіги! Погоня не потрібна, непохвальна як і вилазки, разв резервом; але це для обряду».
Крім того, не можна не згадати, що інженер-підполковнику Де-Воланту належить проект про утворений в російській армії особливої бригади (числом 250-300 добірних людей) мінерів, саперів і понерів, в яких зустрічалася крайня потреба в Румянцевській (1769-1777 рр.). р) війнах з турками.
Після звільнення від справ князя Орлова, Інженерні та Артилерійські частини надійшли в управлінні генерала барона Меллер-Закомельського!),
1) Барон Іван Іванович Меллер-Закомельський (генерал від артилерії) належав до помітних генералів Катерининського часу. Своїми знаннями, діяльністю та особистими якостями, нарешті, своєю геройською смертю, здобув глибоке шанування не лише сучасників, а й потомства. Вудучи запрошений фельдмаршалом Потьомкіним до Катеринославської армії, він був найближчим і найкориснішим помічником фельдмаршала. Своїми порадами та знаннями Інженерної справи він допомагав князю Потьомкіну у складі плану облоги та штурму м. Очакова. Меллер-Закомельський сам вів на напад дві колони лівого флангу. У цих колонах були три його сини, з яких один був смертельно поранений. Коли ця сумна звістка була повідомлена Меллеру, він сказав: "Гак щож! На напад залишаються у мене ще два сини". У 1790 році, коли відновилися військові дії з Турками, генерал Меллер, 7 жовтня, під фортецею Кілію, був поранений. (Істор. Оч. Інж. Упр. в Росії 1879, А. Савельєва).