Не врятувалося від спільного погрому і таке народне багатство, як громадські ліси. Майже всі вони були нещадно вирубані, а дрібна поросля випалена весняними підлоговими пожежами - "палами". Там, де в бо-х роках були стройові ліси, що служили матеріалом для будівництва селищ і станиць, не залишилося навіть найменших ознак їх.
Безладність у громадському управлінні станиць та селищ, звісно, не могла не позначитися згубним чином і на власному господарстві козаків. І справді, зі знищенням громадських лісів, у війську все частіше й частіше почали з'являтися посухи. З'явилися небачені досі вороги землеробна — кобилка і ховрах, знищення величезних просторів хлібів і трав і нерідко змушуючи голодувати цілі станиці. Обмежені станичних дач з 1874 року і збільшення населення від природного приросту на багато скоротили кількість землі, що була до цього часу в користуванні козаків, а хижацьке користування нею потроху виснажило її продуктивні сили.
\ У цей же час (з 1868 р.) з'явився в
Військ невідомий досі козакам різночинець і, користуючись спільною негараздами, почав скуповувати за безцінь козачі душові наділи і висмоктувати з них ваги, каші тільки міг витягти, анітрохи не дбаючи звичайно про наслідки.
ВсБ ці. обставини були причиною того, що строкаті врожаї у війську стали повторюватися дедалі частіше.
До цього треба додати ще те, що в 70-х і 80-х роках у військ почали спричиняти страшні відмінки худоби, особливо рогатої, яка в деяких селищах іноді випадала від чуми мало не поголовно, і населення не бачило ніякої можливості боротися з цим страшним бичем. Ветеринарно-поліцейського нагляду, у тому вигляд, який існує тепер, з видачею власнику за вбиту в нього зачумлену худобу грошової винагороди, на той час не було. М$р проти пожеж не робилося, внаслідок чого останні були особливо спустошливі. Сиротські капітали раз-. биралися по руках, часто витрачалися і пропадали безслідно. | Г
Відсутні контролю у справах суспільних та домашньому побуті козака, крім економічного занепаду добробуту. козаків, було причиною і того, «у молоді швидко розвинулися там невластиві козачому стану схильності і погляду, як наприклад, відсутність в сім і домашньому побуті поваги і поваги кт,» старим, в служб5—порушеня дисципліни і, нарешті, недостатнє рад. У нас звичайна перш за все в домашньому житті формена одяг стала витіснятися м$фщанським піджаком. Почали з'являтися такі немислимі колись випадки, як, наприклад, деякі козаки перестали займатися сільським господарством і перетворилися | в пролетарлат, голить, дармоїдів, яких, |
*) Прик. за каз. та ір. війєк. 1891 р. № 37.