MediaArhiv

Частина 3

сторінка 44/61

Всі ці витрати. уловлюються з вище перерахованих джерел, лягаючи всією своєю вагою на плечі і без того обтяжених козаків. Відпусти з скарбниці станичним товариствам дінань, які вони втратили відкриттям казенної винної монополії, і заборонене приватним особам без со- лася суспільство відкривати пивні лавки були б тільки задоволенням справедливих і законних приписів. Без сторонніх до джерел доходу козак може бути доведений, мабуть, до неможливості виконувати пред'являються до нього вимоги.

Різночинці. ре

Особам невійськового стану до 1868 року заборонялося селитися і прюбретать будь-яку власність у землях козацьких військ, а тому козацьке населення до цього часу жило особняком від інших сословій Імперії. Але в 1868 році закон цей був змінений, і! у життя козака вторгся новий, чужий його духу, елемент-різночинець. За новим законом особам усіх станів дано було право ховати в козацьких селах нерухому власність і користуватися громадським вигоном для пасіння своєї худоби, не просячи на це спів-

`Тлас ні військового начальства, ні станичного товариства. Весь обов'язок різночинця перед тим суспільством, в якому він визнати за потрібне оселитися, полягає лише в тому, що він нарівні з жителями-козаками зобов'язаний відбувати натуральні громадські повинності, як-то: підводну, постійну і дорожню і, крім того, платити в дохід громадських сум відому незначну посаджену плату. Потім він „вільний козак“. За ним, що 7 називається, „ні царського, ні панського“.

Завдяки цьому закону, боймя станиці і селища війська помалу наповнювалися вихідцями з внутрішніх губерній і в деяких місцях зовсім стиснули козаків. Щоправда, різночинець не має права безоплатно користуватися ріллою землею та сіножаттю козаків, але це його не особливо ст$сняет, бо земля козаків і соселних башкир і киргизь має мізерну цінність. Так, наприклад, орендна плата всього длушевого наділу козака, як ми вже бачили вище, зазвичай не перевищувати 5 руб. на рік.

Таким чином, положене осіб невійськового стану, що проживають у станицях і селищах, незрівнянно краще за становище самих козаків, оскільки, не будучи обтяжені поголовною військовою службою і ніякою громадською, вони користуються повною свободою, орендуючи за безцінь у башкир, киргиз користування вигонами козаків.

Перебуваючи в такому привілейованому становищі щодо козаків, різночинці користуються всякими поважними обставинами їх: вони скуповують у них промені будинку, займають лучпи міста в селищах при церквах і базарних площах і т. п. і, таким чином, богаг'ють за рахунок.