«У ті дні, в які князь Потьомкін не приймав гостей, або краще сказати, не розігравав роль азіатського владики, я любив бувати в нього по-домашньому, бачити його, оточеного люб'язними племінницями і друзями. розмовам найрізноманітнішим“.
Тут, за сніданком у світлого, Сегюру довелося якось бути свідком цікавої сцени, як сам князь з племінницями і друзями намагалися придбати контрабандою дорогоцінні мережива, прові.
зені з-за кордону, минаючи російську митницю; провіз їх у своїй карет один із служителів французького посла, якого пропустили через митницю без огляду. «Якщо снідаю я у Потьомкіна з його племінницями і кількома сторонніми особами, — розповідає Сегюр, — і раптом помічаю, що деякі з присутніх безупинно йдуть у сусідню кімнату і старанно зачиняють за собою двері. затримувала мене під якимось приводом. Це ще більше підбурювало мою цікавість; ціну Моє з'явилося вразило х5. благали пробачити його;
а. „ФЛОТЬ КЛЕОПАТРИ“.
"Зима минула. Днфпр позбувся з крижаних кайданів своїх; природа, скинувши жалобний покрив і за явивши блиском весни, подавала Єкатеринф знак до від'їзду, - розповідає Сегюр. - Ми відсвяткували день її народження! діамантів
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
та перли. Де-Лінь сказав: „Юївська Клеопатра не ковтати перлів, а роздавати їх у безлічі“. «Нарешті, 22 квітня імператриця рушила в дорогу на галериф, у супроводі великої флотилії, яка коли-небудь йшла по широкій рікі. Вона складалася з 80 суден з 3 тис, осіб матросів і соллат.
ТО йшли 7 ошатних галер величезної величини, майстерно розписаних, з безліччю спритних матросів в однаковому вбранні. Кімнати, влаштовані на палубах, блищали золотом та шовками. Кожен із нас мав кімнату і ще ошатний і розкішний кабінет, з покійними диванами, з чудовим ліжком під штоєною занав'ю і з письмовим столом червоного дерева. На кожній галері була своя музика. Безліч човнів і шлюпок носилися попереду і навколо цієї ескадри, яка, здавалося, була створена чарами.
Табори та нові селища на шляху Катерини.