— Таврійські гори йшли до неї назустріч важкими кроками, і з важким виглядом відштовхували уклін, — і ще більша задоволена Потьомкіним, який мегь тріумфувати повну перемогу над противниками. Ще з дороги імператриця не раз йому писала: «Ми тут чванимося Фздою і Тавридою, і тамтешніми генерал-губернаторськими розпорядженнями, котрі добрі без кінця і в усіх частинах. Богу, ти молодець рідкою, всім проповідую. З Царського Села Катерина писала Цотемкіну: "Друг мій сердечній, князю Григорію Олександровичу. Третього дня закінчили ми свою 6000-верстну подорож, приїхавши на цю станцію в досконалому здоров'ї, а з того часу вправляємося в розповідях про прекрасну позицію. працях, успіхах, радості, старанності, піклування і порядку, вами влаштованому всюди. І так, друже мій, розмови наші майже безперестанні замикають у собі або прямо, або з боку твоє ім'я, або твою роботу“.
В пам'ять цієї подорожі була вибита медаль, для роздачі всім учасникам, з профілем Катерини — на одній стороні, і картою подорожі!
Медаль на честь Потьомкіна.
Була вибита й інша медаль, на честь Потьомкіна, з його профілем і з картою влаштованих ним губерній. Понад те, Потьомкін отримав 100 т.р. нагороди, та найменування Таврійського. Безбородко отримав будинок у Москві, що належав раніше Бестужеву; чимало нагород було роздано й іншим особам, що вчинили «звідси грандозного підприємства.
У листі, написаному поспішно до Потьомкіна,
Сегюр пообіцяв, повернувшись до Франції, розповісти там про все, що бачив у подорожі: «Я там із захопленням опишу всі чудові картини, які ви представили нашим поглядам, комерцію, залучену в Херсон, незважаючи ні на заздрість, ні на болота, флот, побудований в 2000 році що нагадує 1001 ніч, вашу Темпейську долину (Байдарську); своїх 70 ескапронів (маневрами), на критики, якими нещастя та заздрість зводили наклеп на нашу адміністратору і досвідченість вашої армії.
Принц де-Лінь ще з Тули писав до Парижа маркіз К. про свої дорожні враження, і в жартівливій формах висловив кілька гірких для російської імператриці істин: «Я знаю, — писав він, — що вірити мандрівникам, придворним, і також усьому доброму, розповіді, а також усьому доброму, розповіді; з росіян, яким не вдалося Їхати з нами, стануть припускати, що ніби й обманюють нас, і ми обманюємо.