Частина 1

Під'їжджаючи до станші, я на подив свого побачення вміє дикої мєєтноеті, яка була тут ще в 1874 році, ціле містечко або велике торговеве мєтечко, зобов'язане своїм прохожим винятково залізною дорогою. Кажуть, висловлюємо, що робота цього пункту прюетановілея з тих пір, як була іроведена в'тві жовзної дороги від Тихорецької до Новоросейєка. Але для мене було дивним бачити на протязі одного дня другий, ще різкіший зразок культурного зростання моєї батьківщини. Це часто виходити по-американськи, принаймні заходів так здавалося з першого погляду. Насправді ж, спілкується з Америкою тільки те, що, займаючи нові завдання, людина накидається на найвигідніше виробництво в них. А оскільки російська людина у всій своїй траві вміє сіяти,—а не культивувати!—тільки ішеницю, сволити ж щось інше або ту ж ішеницю, але не на огрядному чорноземі, він досі ще не навчився, та й не скоро навчиться,—то цього ж пункту починається відмінність наше від Америки. Будь Америк будь-яка нова мета не тільки заселяється інтилізується найвигіднішим виробництвом, але і вивчається грунтовно. Тому-то в ній при заселенні мьетності перш за все засновуються низпия, середня і випіва школи, крім всіх інших способів розвитку і освячення, а в наст..... промовляючи поледення слова, для душевного заспокоєння швидше став точку! У Кубанській області тепер ішениця буде засівати до тих пір, поки остаточно не виснажить землю або не збільшиться народонаселенті до того, що на кожного орача припадатиме менше 2 десятин землі. А оскільки тут не Куріка чи Подільська губерні, а стінна смуга, в якій діятина землі не може прогодувати одного чедов'ка, то недалеко той час, коли не тільки прийшовшому сюди іногородньому, а й моїм одноліткам по станіць може бути й у Батуринській, Бутенко, Балам. нещасних переселенців у якусь Закастйську чи Тибетську область. Блого, можна надіяти, що буде скоро і така в Роселі!