Перші 6 лБт свого управління Новоросій Потьомкін залишався в звірній столиці і правив країною з Петербурга. У ці шість років він знищив остаточно Запорізьку сч, що тривожила мирних поселенців своїми грабежами, закликала нових поселенців — греків, учасників турецької війни Росбі, переформувала місцеві полки, дуже подушну палати, побудував нові вереї в Таганрог, основ.
З 1780 р. Потьомкін сам з'явився на південь і взявся з великим жаром за колонізацію та улаштування Новорос@і. Він посилено приваблював у країну нових колоністів, закликав російських в'язнів, обіцяв їм усілякі полегшення та пільги, запрошував греків та вірменів із Криму, корсиканців із Корсики. Вс ім'я лунали казенні плодоносні землі.
Потьомкін дбав не лише про заселення краю, але про його збагачення про розвиток у ньому господарства. Він виписував з-за моря зміни, влаштовував сади та городи, бавовняні планташі та виноградники, садив тутові дерева і розводив шовковичних черв'яків. В одному з листів до імператриць, посилаючи їй дорогу шовкову матір, Потьомкін писав: „Ви наказали черв'якам працювати на людей... Ахтуба приносити Вам на сукню. підлеглі, побачиш шовками вистелений шлях“,
Посилено будувалися в Новоросії міста. Для будови Херсона були викликані 3 полки солдатів і 500 ково рабельних теслярів виписано з Росш. У трохи ліфт тут виросло ціле місто, фортеця і порти.
"Через 2 роки по підставі сюди вже приходили іноземні кораблі, народ прагнув з усіх боків і збагачувався, іноземці завели комерційні будинки." Хер він мав стати другим Петербургом.
У 1782 р. Новоросно відвідав президент Академії Наук, був малоросайський гетьман гр. К. Г. Розумовський. В одному зі своїх листів до Ковалинського він так описував свою подорож; «У зробленому мною до Херсона вояж я відчував особливе задоволення, бо не точію в подорожі цьому не було ніякого занепокоєння, але зір мій безперервно займався приємним здивуванням, поки на самій тій жахливій своїй порожнечі степу, де в недалекому часі нічого не значуща хатинки, звані від колишніх запорожців зимівниками, на цю порожнечу, особливо по Херсонському шляху, починаючи від самого Кременчука, знайшов я задоволені села на верстах в 20, в 25 і не далі 30, більшою ж частиною при рясних водах.
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]