Часто сімейне подружжя в'їжджало до станиці, сидячи верхи на одному коні. Підвівши в шинок, калмики з гіком проносилися але довгим станічним вулицям, прямуючи головним чином на розод$ту по святковому товсту "дівчат і парубків", при чому перші, завидів мчали на них вершників, піднімали вереск і писк і стрімко розсипалися в сторони або "перельоти" нердко схопити каміння і колья, веступали в рукопашну з п'яною ордою, на втіху святкової „вулиці“.
Калмики жили в Чорномор'ї і в усій Ставропольській губерні, ведучи кочове життя, до 70-х років. Потім їх чаєм виселили звідти в Астрчханську губернію, а частиною змусили приписатися в селах і станицях або утворити самостійні юрти.