Як це сталося? Ну а коли почалася війна, військове начальство не захотіло жінок-медсестер. Справу обговорили, і вирішили, що без них піде краще. Це пояснювалося тим, що клас медсестер, як я вам казав, був у той час в Англії дуже бідним. Вони часто були п’яними, загалом бездушними та завжди неосвіченими. Військове відомство вирішило, що така медсестра принесе більше шкоди, ніж користі; вони не усвідомлювали, що «старий порядок змінюється, поступаючись місцем новому», і що настав час, коли нова медсестра повинна замінити стару.
Але тепер настала потреба, невідкладна і страшна, і не було кому її задовольнити. Коли народ Англії зрозумів це; коли навчилися що госпіталь у Скутарі був заповнений хворими, пораненими та вмираючими людьми, і ніхто не доглядав за ними, за винятком кількох чоловіків-санітарів, абсолютно ненавчених для цього завдання; коли вони почули, що в госпіталях французької армії Сестри Милосердя виконували свою благословенну роботу, доглядаючи за пораненими, зцілюючи хворих і втішаючи помираючих, і зрозуміли, що англійські солдати, їхні власні сини, брати та чоловіки, не мають такої допомоги та такої розради, звук дзвону та труби загубився у великому крику гніву та смутку, який піднявся з усієї країни.
І справи ставали все гіршими й гіршими, оскільки одна велика битва за одною приносила свої жахливі плоди в уже переповнений госпіталь у Скутарі. 25 жовтня прийшла Балаклава; 5 листопада, Інкерман.
Ви всі читали «Атаку легкої бригади»; але я прошу вас прочитати його ще раз тут, щоб він міг зайняти своє місце в історії цієї жахливої війни. Пам’ятайте, що це лише один випадок тієї великої битви під Балаклавою, в якій обидві сторони заявили про перемогу, але жодна не отримала жодної переваги.
Півліги, півліги,* Півліги далі,
Усіх у долину Смерті їхало шістсот.
«Вперед, легка бригада!
Заряджайте за зброю!", - сказав він;
У долину Смерті їхало шістсот.
«Вперед, легка бригада!»* Чи був хтось наляканий?
Хтось помилився; Їм не відповідати, Їм не міркувати, чому, Їм, а зробити й померти: У долину смерті
Їхав на шестисотках.
Гармата праворуч від них, гармата ліворуч від них, гармата перед ними
Залп і грим. Штурмували пострілами й снарядами, Сміливо їхали й добре; В пащі смерті, в пащу пекла,
Їхав на шестисотках.
* «Атака легкої бригади», Альфред, лорд Теннісон.
Блиснули всі їхні оголені шаблі, Миготіли, коли вони поверталися в повітрі, Знищуючи там стрільців, Кинувши армію, поки
Весь світ дивувався; Поринули в батарею-дим, Прямо крізь гну прорвалися, Козак і російський Похитався від удару шаблею,
Розбитий і розколотий. Потім вони поїхали назад, але ні...
Не шістсот.