Сюди, на береги Дунаю козаки перенесли всі свої вічні звичаї; на руїнах таларського містечка Буджак був поставлений кіш, тут же встановили похідну церкву і зберігали прапор війська Запорізького, а також прапори, відбиті козаками в колишніх битвах. Навколо церкви незабаром виросли курені, утворивши майданчик для збору ради. Буджак був оточений валом, обставленим гарматами.
Султан залишив недоторканним внутрішній устрій коша, але підчепив запорожців бабадагському пашу і зарахував до Силістрійського округу. Козакам. дано було право вільно займатися риболовлею, а за це вони зобов'язувалися захищати гирло Дунаю і, випадки війни, висилали, за вказівкою, 1000 осіб.
Кошовий отаман користувався такими ж правами, як. і государі Молдови та Валахії.
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
полювання в очеретах Дунаю, як головний засіб для просочування, такі ж безперервні походи і битви: і тут козаки не втрачали своєї колишньої войовничості і відваги.
Безперервно поодинці приходили в СЬФч блукачі різної нашої, і, незважаючи на часті походи і розпорядження султана, кількість козаків не зменшувалася, а постійно збільшувалася.
У 1820 році в Туршш спалахнуло відстань греків, молдавів і волохів; скрєї серця, пов'язані клятвою у Брності і спокушені обіцянком отримати в нагороду за всієї воєнні дійсті промені землі, чим Буджак; козаки погодилися виступити у похід. проти єдинов'єрців. Кошовим у цей час був. отаман Мороз.
Незадовго до виступу козаків у похід, до Ізмаїла, куди послано було кілька людей козаків для закупівлі припасів, причепився до них молодий козак, уродженець Полтавської губернії, Золотоноська узд села Мельників, Осип Гладкий. Цей молодець у всіх відношеннях нагадував тип справжнього козака старого часу: то був красень 25 років, стрункий, висоюй, зі сміливим, відкритим поглядом, з твердою і рівною ходою. У всій постаті Гладкого прозирало щось рішуче, повелфуюче; він був чудовим стрільцем, чудово сидів на кін, вправно правив кермом і був хоробрий і покоений у бою.
1822 року 500 запорожців під начальством Мороза брали участь у розгром острова Хюса, що лежить в Егейському морі, недалеко від берегів "Малої Азії. Коли кошовий атом Мороз був убитий, на нього вибрали Осипа Гладкого.
В 1827 на бік греків стали Росая, Ангмя і Франщя; під Наваріном з'єднаними усіями цих держав був зневажений весь турецький флот-
Війна між «Туршею і Росаєю» стала грандіозною. Счевикам, як підданим турецько султана, доводилося виступати проти його ворога, царя російського, і боротися проти своїх православних російських людей.