При початку різанини запорожці розбивали двері тюремні, випускали на волю всіх бранців; ці згодом, скинувши кайдани, хапалися за перше оруліє, що трапилося, розкидане біля трупів, і довершували д'ло' перемоги козаків. Трупи турків незабаром покрили вулиці, площі та сади; запорожці, збожеволілі від крові і випитого тут же на згарища вина, вривалися до вдома, вносячи з собото неминучу смерть вієм чоловікам: жінок і дітей вони не чіпали. Мушкетні вистріли ставали все рідше і рідше, з козацьких шабель кров стікала на землю; мабуть було, що опір міста падало з кожною хвилиною. По вулицях повільно прозжали кошовий на прекрасному коні в дорогій зброї, взятому з стайнь багатих пашів. Козаки захоплено вітали свого «батька отамана». До головної площі торода козаки несли та везли на взятих конях багатий видобуток; мітячи за всіх християн, загиблих від басурманської руки, козаки не забували і себе: все цінне і встигли від вогню тяглося в спільну купу; запори лавок розбивалися, і товари цілком надходили в "кіптяві",-видобуток вважалася загальним достояшем. Невід'ємно належало запорожцю лише те, що знаходив він на вбитому ім'я ворог, тобто. оруліє, плаття, персні, ланцюжки, гроші та ін.
Одночасно з початком різання в місто, частина запорожців на чайках, навмисне призначених, дБлала нападене в гавані на скучені тут суду. Турецька, іноземні галери та інші судна спалювалися і топилися; захисники їх били, а товари розграбувалися.
Знищивши місто, запорожці забирали на чайки та унелевії суду всіх звільнених невільників і свою здобич і йшли знову в море.
У якому саме році почалися морські походи запорожців, сказати важко: давно вже невелика парті ы В
козаків під час лову риби в устьф Днфпра виходили у відкрите море, де в разі робили напад на купецьке галери турків. З 1601 по 1612 рік кожне літо запорожці захоплювали по кілька галер; з того ж 1613 року почалися більше морські походи запорожців.