Після кураківського договору було переглянуто і складено реєстр знову; багато, які перебували у ньому раніше, було виключено і замінено іншими; вийшли так звані „виписувачі“, або виписані, виключені із реєстру. Вважаючи себе цілком законно козаками, виписувачі не хотіли стати з вільних людей кріпаками королівських старість, а тому в 1630 році проголосили тетманом Тараса; частина реєстрових визнала його, а інша обрала Грицька Чорного; король затвердив останнього.
Тарас біг на Запоріжжі і почав кликати до Леб козаків, оголошуючи, що не Грицько, що стояв із поляками заразом, — гетьман, а він, Тарас, вибраний за козацьким звичаєм вільними голосами. Народ побіг на Запоріжжі натовпами. Тарас із запорожцями і присталими до нього з'явився на Украйн, захопив Грицька і стратив його. По всій Україні спалахнуло повставі; панів, жидів, жовнірів, яких Тарас вимагав вивести з постою з України, почали бити. Натовпи народу, озброєного як і будь-чого, приставали до Тараса щодня.
Ми бачимо, що це повстання, що мало спочатку характер домашнього міжусобля двох козацьких гетьманів, перетворилося на розгром всього польського і панського на Украйн.
Під Корсунем Тарас зустрівся з польським військом; та частина реєстрових козаків, що стояла раніше за Грицька Чорного, перейшла на бік Тараса: поляки були розбиті й бігли. Війна продовжувалась щасливо для козаків, але сам Тарас потрапив у руки поляків і був страчений ними. Козаки, позбавлені гарного ватажка, не могли чинити опір з колишнім успіхом і уклали з поляками мир, по р не набували ніяких нових прав.
У 1632 році помер король Сигізмунд І, ворог православ'я та козаків.
Козаки, підтримувані запорожцями, всіляко дбали про обрання в королі сина Сигізмунда Ш, королевича Владислава, розташованого до козаків ще з часу походу на Москву.
Пани були дуже незадоволені втручанням козаків у цю справу сейму і особливо тим, що козаки спілкували Владиславу в майбутньому підтримувати з кричачем у руках його королівську владу над панами. Владислав був обраний королем і, розуміючи, яке важливе значення можуть мати козаки для королівської влади, далечінь православним диплом (папір), в якому ясно і виразно була висловлена свобода праславного твору: кожному дозволено було переходити з правосламу в уншо, з уні в православі або католи; православним надавалося право обирати митрополита, який присвячується константинопольським патрархом, і визнавалася законність всього православного духовенства.