MediaArhiv

Частина 1

сторінка 8/61

Наслідком цього було те, що в найспекотніше літо, коли прибережні степи являли собою випалені сонцем, а тому неживі простори, плавні мали і давали необхідну для розвитку рослин вологу і були притулком від спеки різного роду зірки та птахів.

У плавнях кишелі: кабани, ведмеді, борсуки, вовки. лисиці, видри, буйволи, діючи коні, олені, лані, кози та інше; куріпки, драбини, шпаки і безліч дрібної пташки таїлося, шастало і перелітало в густі трави та чагарники, рятуючись від величезних гадюк, різних змій і від ширяючих у висот орлів, яструбів і соколів; дрохви (дим'я курки), як стадо баранів. паслися у прибережному степу; вершини опалених дубів покривалися трупами тетерев, що розсілися по суччям: лебеді, гуси, качки, баклани, журавлі, птахибаби і інші водяні і болотяні птахи плавали, пірнали і годували в р5чках і озерках, піднімаючись іноді на повітря крикливими. ласощі-лисиці, і знову опускалися на інше озерце, так само багате на рибу, як і колишнє.

Нігд здається не водилася така безліч різної

риби, як у ДнЪфір та його притоках; з давніх часів дійшли розповіді про багатства його рибою.

Тут були: осетри, соми, севрюги, лінії, стерляді, щуки, тарань, підліщики (чабаки), окуні, йоржі, плотва, судаки, язі, оселедці, чилики і б'Флуги, доходили до 3 сажнів довжини.

Кожен улов щедро винагороджував праці рибалки, а тому зрозуміло, чому з віддалених Черкас та Канева сюди ходили козаки на лов риби.

Усього вдосталь було тут у низовців:

Досить у них було й лісу дрімучого, І звіра приїкучого,

І птахи летючі,

І риби плавучі,

Вдосталь у них і травички-мурашки Добрим коням на потравушку!

Користувачі цими природними дарами природи становив для запорожців головний засіб життя.

Полювання і риболовля давали їм майже всі; якщо ж чого не вистачало то "в пошуках", так називали вони свої пабЪги на крим'я і турецька володаря,-- діставали інше: плальє, зброю та інше

Між іншим з Турші через Очаків (в усть Дніпра) йшов на Москву торговий караванний шлях; запорожці часто нападали на каравани і зраджували їх пограбуванню. Після, познайомившись з гирлом Дніпру, з його численними гирлами, островами і очеретами, козаки стали виходити в море, де захоплювали турецькі торгові судна.

Виробляючи свої часом зухвалі набої, запорожці не боялися помсти турків: їх рятував від цього той же Днір. За сказанням Боплана, в пижньому Днфір було болфі десяти тисяч островів, і вони були вкриті такою густою травою, таким непроглядним очеретом і високими деревами, що недосвідчені моряки здалеку приймали величезні дерева за щогли кораблів, що пливли.

РВ ат по дніпровських водах, а всю масу островів-за один величезної величини острів.