"Старший" (гетьман) козачий Барабаш, побачивши чим скінчилася спроба короля, розрахував, що пани сильніші за нього і догоджати треба їм; а не королю, тому він
РВ а сховав королівську грамоту та заборонив козакамт. будувати чайки та готуватися до воєн.
Хмельницюй, дізнавшись, що Барабапть сховав королівську грамоту, ршшив відібрати її, щоб оголосити козакам. Він запросив Барабаша до себе в гості і, коли цей останній напився п'яний, послав свого джуру (так називалися молоді козаки, що служили старим) кінь дружин Барабаша з проханням, як би від імені її чоловіка, віддати той папір, який він отримав від короля.
Джура вночі примчав на хутір старшого і гучним стукотом у ворота розбудив Барабашиху.
«Пані,— сказав джура,—заїлися пані з твоїм паном порубають, то він прислав, щоб дали права, що від короля прислали». — «Лихом йому занудилося, що з Хмельницьким гуляти хотілося», — відповіла перелякана Барабашиха. "Там у стипі під. комірами в глухому кінці біля пуздерку в землі!"
Джура знайшов погребець, взяв грамоту та поскакав. Старший опритомнівши від пиятики, дізнався, яку штуку зробив з ним Хмельницький і зненавидів його за це. Барабаш боявся, що за неоголошення грамоти козаки його вб'ють. Він почав наклепувати на Х№мельницького староста чигиринському Конецьпольському.
Поляк Чаплінсий скористався тим, що Коненпольський, завдяки наклепам Барабаша, сильно підозрював Хмельницького в бунтівних задумах, і попросив його дозволити йому відібрати у Хмельницького - хутір Суботове. Чаплинсий був давно вже в сварку з Хмельницьким через якусь польку, яку той після смерті першої своєї дружини взяв собі в будинок. Чаплинський з ватагою озброєних людей за відсутності Хмельницького напав на Суботово, запалив млин і увірвався до будинку. Маленького сина Хмельницького він засік до смерті, а ту польку, яку Хмельницький називав своєю дружиною, захоплення, відвіз до себе і через кілька днів одружився з нею за обрядом римо-католицької церкви.
Хмельницьк жаліючи, але невдало, і навіть по наклеп Чаплинського був посаджений у в'язницю; невдовзі проте його випустили на прохання дружини Чаплінскато. Даремно Хмельницький скаржився на сейму, той тільки посміявся з нього, і він звернувся до короля. Владислав відповів йому: "Бачу, що твоя справа правос, але допомогти не можу; у вас є шаблі, добуйте правду самі".