18 квітня 1648 року Хмельниць прибув до ОЬч; 4 тисячі татар зупинилися в декількох верстах від неї на р5фк Бозавлук. На той час у СФчі зібралося безліч народу, з'явилися всі запорожці, що були в від'їзді, і безперервно прибували натовпи в'язнів з України; Піха стояла в самій Счі, а кіннота по луках біля Дієпра. Ніхто певно не знав, навіщо кошовий збирає раду і коли вона саме буде. Нарешті ввечері в день прізда Хмельнпіцького з кріпного валу один за одним пролунали три гарматні вистріли: це означало, що на ранок буде рада. На розі знову тричі загуркотіла гармата, і хмари кінних запорожців з'явилися в степу. Опівдні вдарили в литаври і почалася рада; збіг народу був такий великий, що в самій Счі помститися всі не могли, а тому рада була переведена на великий луг за Оччю.
Кошовий розповів про образи, терпимі українпами від поляків, про наруги віри православної, оголосив похід і сказав, що на прохання Хмельницького їм допомагатиме сам кримсюмий хан, який поки надіслав 4 тисячі татар під начальством Тугай-Бея, і що загін еті коштуватиме вже.
«Слава і честь Хмельницькому, — закричали всі, — Вкрай як стадо без пастуха: нехай Хмельницько буде її головою, а ми всі, скільки тут нас є, готові йти проти поляків, допомагати Хмельницькому до останнього подиху.!»
Тоді кошовий послав писаря у військову скарбницю, і звідти принесли військові клейноти: королівський прапор, даний козакам Владиславом, бунчук із позолоченою кулею, позолочену булаву з кольоровими каміннями та срібний військовий друк.
Кошової та старшини покрили Хмельницького шапками, вручили йому військові клейноти та проголосили гетьманом війська запорізького. Проте Хмельницький відмовився від цього кликавши, сказавши, що він прийматиме лише звання „старшого“, бо обраний одними запорожцями, а не всією Україною.
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]