2 М. ДОВНАР-ЗАПОЛЬСЕГЙ.
Історія Радимичів, можливо, вказувати саме на те, що вже в давнину означені племена мали безліч етнографічних особливостей, які допомогли їм злитися в одну народність, незважаючи на роздробленість і стороннє вм'яші. Такому сляну трьох племен в одне етнографічне цзле безсумнівно допомогла і та обставина, що географічне положення їх майже однаково, так само як і природа займаної ним країни.
Південний кордон Дреговичів з Полянами і Волинянами починався майже біля гирла Прип'яті і продовжувався по всьому її течії вузькою смугою по південному березі, приблизно по теперішній межі Волинської губ. з Мінекою. Далфе на захід, від верхньої Прип'яті по припливу її Пінз, кордон переходив до Зап. Бугу, що перетнула гдз або біля Брест-Литовська, стародавнього Берестя. От Брест-Литовська межа, залишивши направлане зі сходу на захід, йшла до південно-заходу Бугом, меж теперішньої Гродненської губ. На цій південній межі ми бачимо вже: до ХШ ст. слБд. міста: Мозир, нині$ у. гір. Мінської губ., Туров, нині% м%ст. Мозок. у., Пінек (Пінеск), у. гір. Мінської губ., Брест-. Литовськ (Бересття), у. гір. Гродн. губ, `.
Південно-західний кордон, ймовірно, не доходив далі Дорогичина, м. Гродн. губ. на нар. Зах. Бузі, звідки вона прямувала до Гродно, нинішнього губ. гір. Зала, переходячи до Віленської губернії, відрізувала південно-східну частину її південніше гір. Вільно, захоплюючи всі верхів'я Віші, і переходила нарешті до Двін, до Вітебської губ. Рубіж, перескакуваний Двіну, проходив, ймовірно, не далеко до пн.-зап. від Полоцька, приблизно по теперішньому кордону з Полоцькато узда з Дрісненським і Себежським. Кордон; захопивши верхів'я річки Великої, міняла звірне направлення на східне і на цьому шляху проходила по північній межі з Вітебської губ. до нар. Ловаті, нижче Великих Лук-Новгородського міста. Таким чином, Полоцька область полягала в собі. всю озерну область Себежського і Невельського повітів, а далі заходила до 03. Двіння.
На цій довгій західній та північній кордонах ми знаємо в цей період дуже мало міст, а саме: згадані До-
ЧЕРЕ ІСТ.
рогичин та Гродно, Заслав, Городець, Полоцьк та Невель, повітові торода Вітебської губ., Усвят, Єменець.