Тепер настав, мабуть, для Новгородців найбільш зручний час. ЄВнязь Метислав Ростиславич був відомий всієї Русі своєю хоробрістю і своїм стоячем за неправди та образи. Метислав більше дорожив інтересами своїх громадян, на сторонах яких була правда, аніж інтересами своїх братів, які захищали Полоцьк. Ось чому він робитиме цей похід. Привід до нього, вказуваний літописами, що ніби Мстислав вирушив на Всеслава за те, що дід останнього, знаменитий чарівник, колись пограбував Новгород, — звичайно, не мати основи і, мабуть, Новгородці тільки згадали про цей образ під власним останнім; можливо, таке пояснення було пущено в хід ще й тому, щоб надихнути чернь і, з іншого боку, замаскувати справжню економічну причину походу від
НАЧОР ІСТ. КРИВИЦЬКИЙ І ДРЕГОВИЧСЬКИЙ ЗЕМЕЛЬ ДО ПОЧ. ХІ ст. 157
Ростиславичів. Але тільки-но Метислав дійшов до Лук, як брати його Роман, почувши про похід, негайно послав до Всеслава на допомогу сина свого Мстислава, а сам послав сказати братові: "Образи тебе нема, але якщо хочеш йти на його (Всеслава), то спочатку піди на мене". Привід війни, виставлений Новгородцями, був, звичайно, не переконливий для Романа, який розумів сутність для. Новгородці побачили, що сперечатися їм важко при такій енергійній залциті, і відступили 18) (1178). "Таким чином Полочани позбавлялися нерівної боротьби.
Ми вже вказували. що у Полоцькій землі відбувалася боротьба представників трьох сімей: Васильковичів, ГлЪбовичів та Боририсовича Рогволода. На початку боротьби смоленські князі, як ми бачили підтримували ФРогволода, але потім Всеслава. Як тоді розрив Смоленського князя з Рогволодом стався з якихось внутрішніх причин, про які літопис замовчує, так тепер стався розрив Всеслава з Давидом, а останнє тієно з'єднується з Друцьким князем Глобом Рогволодовичем. Справжню причину важко вказати; мабуть, сам Всеслав, утвердившись із братами у своїх подушках, сталь тяжіти великою залежністю від Смоленська. У всякому разі, причина розладу невдовзі могла походити від нього, оскільки Давидові було невигідно усвідомлювати свою вияву над Плолоцьком та іншими двома удилами Васильковичів, Логозьком і Ізяславлем, на невеликий доль Рогволода, який втратив «притому» в самому Полоцьку.