26 М. ДОВНАР-ЗАПОЛЬСЬКОГО.
На схід кордону Смоленської області доходили до верхів'їв Волги у м. Вержавська (н. Ржев Тверської губ.), Звідки переходили на верхів'я Протви “6), `Москви-р$ки, на притокз якої Іскані знаходилося місто того ж імені; Угру, по якій тяглася межа до її верхів'їв, що знаходилися в Смоленській області 47). по р. Десн, до впадіння її в Снопоть, і по Сноцоті до Десни, може бути, до впадіння в останню Габні в Орловської губ., недалеко від кордонів. у. і Рославль.
Звертаючись до даних сучасної географічної номенклатури, ми бачимо на цій межі: Погорфле Городище в Тверській губ. на схід від Зубцова, Бубородокз на Гжаті до Смол. губ. і багато інших; далфе в області Угри: с. Рубіжино, на кордоні з Моєковек. губ. до звіра Юхнова, Городище на Угрз, особливо — Зарубіжжя, між Вязьмою і Дорогобужем, неподалік гран. після Зднього, Городечно, біля верхів'я Болви в Калузьк. губ., Городокз на верх. Угри, в південному розі Дорогобузьк. у., Радулі, що нагадує сучасних Радимичів, село Рославльського у., на південь від Пациня- Городещ ст. на жел. дор. з Брянська до Рославля.
Південна межа Смоленського князівня, починаючись у південній частині Рославльського у. захоплювала і середню частину Климовичська. у. Могилів. губ., де ми бачимо Смоленсюй місто'_Зарой і с. Дюдінз
. 46) "Взя люди Голядь, верх Поротви". Іпат. 240 ст., Никон. 172, Воскрес. 333. Іпат. 114.
47) Є основаше припустити, що володіння Смоленського князя були на виє. далі мамеченного краю: з вуст. гр. Смоленськ. єп. видно, що кн. Смол. отримував данину з Суздаля-Залеського, або, що скоріше, з якоїсь його області, с. у Хрест. Буданова,
НАЧОР ІСТ. КРИВИЦЬКИЙ І ДРЕГОВИЧСЬКИЙ ЗЕМЕЛЬ ДО ПОЧ. ХІ ст. 97
на Остр, в якому можна бачити давніше Дюдозостімі. Вище його на Сож - Кречютз (Єричев). Далі Смоленськ. володіння захоплювали всю верхню течію Сожі, перетинаючи її між Чичерськом і Пропойськом біля гирла річки Добрича, на якій, ймовірно, знаходився Доброчков, згадуваний в уст. грам. Ростислава. На цій межі ми бачимо Пропойськ Рогачевського у. на Сож, древній Прупої і на південь від нього Чичерськ, при впадінні Чичери в Сожу, Радіміче місто, що належав Чернігівському князівству. По р Добічу південний Смоленський рубіж прямував до Днієра, до якого примикав у Лучина, нижче Рогачова. Трохи вище тут знаходилося Смоленськ. село Веть, між Ново-Биховим, і Рогачовим, а південне його місто Лучине.
Звертаючись до даних сучасної географічної номенклатури, ми бачимо на цій межі Городещ Климовическ. у. на південний захід від м. Шум'яч, прямо на південь від Журавич на приплив Добрича, на захід від нього, у верхів'я Добрича Вривськ, на південь від останнього Г040докз, затмм Місті на південний схід. 'від Рогачова і н%кіт. ін.