На якийсь час Новгород переходив до рук Ольговичів Чернігівських, які й користувалися допомогою його у боротьбі з Давидом Смоленським, який захищав Друцьк. 138) Але Давид був у союз із Всеволодом Ростовським і Новгородці жорстоко поплатилися розорешем Торжка за союз із Ольговичами. 19) Це змусило їх знову звернутися до Ростиславичів, саме до Давида, із запрошенням на князювання; Смоленсий князь послав туди сина свого Мстислава. `) Але і це представник вже третього
137) Новгор., 156; ось як описує цього князя Іпат. літопис: «Плакався над ним уся величезна кількість Новгородького, і сил і худощів, і жебраків, і убогих, і чорноризьок, милостивий на вся жебрак, і так розійшовся в свої домівки. 0%, і обличчям лфі, і всією добродушністю прикрашений і добрий, і любов їхяше до всіх, більше ж милостині прилежавши, монастир набдя, чернеці втішаючи. 60 туб земл в Русі, яка ж його не хочешеть, ні любяшет, але завжди 60 тоснішаться на велика дЪла, нар. 414.
НАЧОР ІСТ.
Поколення Смоленських князів тримався старої політики своїх попередників, підтримуючи свою боярську парту на шкоду іншим елементам населення. Новгородці були їм незадоволені, відбувалася, очевидно, жвава боротьба парт, слдстием якої було те, що вже згаданий прихильник Смоленських князів Завид Неревенич, знову занявпий посадництво, повинен був піти до Давида в Смоленськ, №1) а брат його Гавр Свеничем. 14?) Лальнішим слідом боротьби парій було те, що в 1187 р. і самого князя Новгородці "вигнати". №3)
З цього часу Новгород стає все більшою і більшою залежністю від (Суздаля, вм'яше Смоленських князів зменшується, особливо зі смертю Давида.
Стосовно Полоцька політика Ростиславичів прагне до того, щоб, підпорядкувати і зміцнити своє влад'я над різними наділами цієї землі, допомагаючи то одному, то іншому з князів, а, можливо, і поселяючи ворожнечу між ними. Давид, що є головним представником Смоленських князів у їхніх єнощах з Полоцькими, не тільки всіляко підтримати взмінше над цією землею, якого досяг батько його, але користувався ще більшим.
Ми вже бачили, що Давид у 1165 р. у Вітебську, до кінця ж ХП ст. цей князь постійно втручався в дЪла Полоцька, підтримував на цьому стіл Всеслава Васильковича в противі інших претендентів, і т. д. Питання про Полоцько-Смоленські відносини ми, щоб не повторюватися, залишаємо до наступного розділу.
141) Новгор., 160. 142) Новгор., 161. 143) Новгор., 162.
Звернемося тепер до долі Полоцької землі.