Валунні товщі звичайні ще мають під собою або над собою т.з. пісок валуни. У валунних товщах трапляються валуни або еротичні камені; валун є граніт, станів із слюди, кварцу та ортоклазу. Так як валуни належать виключно до гірських пород Альш, Скандинавіві та Фінлянляндш, то про появу їх на обтирній поверхні всієї Германш, частково Франції, всієї Оєверо-Західної та Центральної Росії теологами було представлено наскільки гіпотез. В останній час в геологи утвердилася гіпотеза про т.з. льодовиковий період, що мав місце на всіх просторах, де вітряться валуни. Сутність цієї гіпотеси полягає в тому, що в епоху до появи
19) Словник Семенова; Матерали по (т. і геогр. Мінської, Смоленської, Вітебської, Віленського та Гродненської губ.;
для тваринного життя на зазначеному просторі, внаслідок значного зниження температури, весь цей простір був покритий льодовиками, які сповзли з Альшійських, Скандинавських і Фінлядських гір, що принесли з собою і валуни. Від тая, внаслідок підвищення температури Європи, цих льодовиків утворилися моря прісних вод, які з часом зникли. Таким чином можна до певної міри пояснити незвичайне скупчення болотних і озерних вод Білоруського Польща. Представляючи значне поглиблене поверхні, долина ця послужила природним басейном для стоку висихаючих вод первісного моря; тим часом значні поклади валунних відкладень, які особливо часті й великі саме на просторах Польща (у Гродненській губ., Віленській і Смоленській товщі ці зустрічаються рідше, частіше окремі валуни) перешкоджали грунтам всмоктувати в собі воду, яка таким чином і утворила, своїм скопом. численних р$к і струмків.
Скупіше води на просторах Білоруського поля було набагато значно навіть у історичний час. На це вказує, між іншим, значне число висихаючих рЬк, озер і боліт, обміліше багатьох рЪк (напр. Друти, Прип'яті та ін.) і нарешті мулуватий ґрунт, що походить від річних наносів, що трапляється дуже часто вдалині від існуючих нині р'к і к і в інших метах. У цьому приєднуються і народні перекази про велике скупчення прісної води в долині Прип'яті та друг. м$етах. Пласти нового утворення, складають грунт Блорусеї, складаються зазвичай з супеску, мергелю, ізрідка, тореа і мулу; чорнозем трапляється рідко, на невеликих просторах, і при тому у вигляді дуже тонкого шару. Так, такі поклади чорнозему знаходяться лише в деяких частинах Віленської губ., саме в звірній частині Трокського у. він йде лівим берегом Вілш, переходити на правий берег і займати пов. частина Віленського у., с.-ст. частина Свєнцянського та частина Дісненського. В решті Білорусі не зустрічається більш-менш великих покладів чорнозему; навпаки, в ній переважають інші малородючі види грунту.
НАЧОР ІСТ.