в. і, ймовірно, існування в ХП ст. Далі межа прямувала, можливо, до верхів'ям Птича, притоку Прип'яті, і рік Ус, НЬманському притоку, а потім переходила на верхів'я його притоку Сули, приймаючи північне напрямок. На південній межі Полоцьких влад, крім згаданого Друцька, ми бачимо Борисов, нині повітове місто, Лозожескв, нині Логойськ, містечко Борисівського повіту, зат Мінську, нині губернеюмі місто, Ізяславль, нині здалеку. З даних сучасної географічної номенклатури на цій межі помітимо наступні: Городно, Борисовського повіт на р. Бобре, Городець на нар. Сум, притока Ольси, Городок на Птич, на південь від дороги з Бобруйска в Слуцьк, Городка в Бобр. у., містечко на північ від Мінська, між ним і містечком МЛогойском на р. Усяже, приплив Гайни, що впадає в Березину вірніше Борисова, на південь від Мінська, на межі його повіту та Ігуменського, -Рубліки, Рубежі на річці. Орес у Бобр. у., притоці Птича, на ній же південні М. і Б. Городятичі, Городище на р. Весс, що впадає в Случ вище Слуцька, потім Вел. Кривичі у верхів'їв НЬманської Березини, Рубежевичі Мінськ. у. на Сулз, притоці НЬмана. Західний кордон Полоцького князівства починався, ймовірно, на верхів'ях Н%мана та його приток: Сул, Швидкої, Іслачі та Березин, в ХП ст. бачимо Полоцій місто Городець, прикордонний з Литвою. На захід Полоці ЇКривічі межували з Литвою, про яку достовірні свЪзд=Не імфються майже тільки з половини
ХШВ.; вівдіти цього визначення Полоцьких кордонів на захід і віро-захід дуже важко. На цьому кордоні постійно велася тиха колонізалія Кривичів у Литовську землю. Тому кордон часто змінювався. До ХШ ст. Литовці майже не мали міст, тому й Кривичам, зі свого боку, не доводилося огороджуватись від сусідів, войовничі сутички з якими починаються тільки з рубежу ХП і ХШ ст. Є уривчасті звістки про існування влади російських князів у Литв у ХПв. Але вони, знову ж таки, належать до колонізацюонних рухів Кривицького племені і не становили постійної території князівства. Такь, у перших роках ХШ ст. німці зіткнулися з кривичськими князями Весцеке з Кокейноса та Віссевальді з
46 М. ДОВНАР-ЗАПОЛЬСЬКТГІ.
Герсіка. Ми повернемося згодом до колонізованого питання, а тепер зауважимо, що межа Полоцьких владній від зазначених нами верхів'я Німанських приток йшов до верхів'їв Великої в Себежсеком узвіз Вітебської губ.; дд він закінчувався визначити важко, але на Великій ми бачимо Пековсюй місто Острів. Кордон цей міг змінюватися, відповідно до колонизащюонным рухам Кривичів. Овірний рубіж йшов від верхів'я Великої до верхів'я Ловаті. На цьому лиши був Полоцюй прикордонне місто Єменеї та Велімі Луки, Новгородське місто.
Звернемося тепер до певного міста Полоцького князівства.