55) Ось його доказ; 1) у перерахунку поселень, які мали платити данину на користь єпископа Смоленського, в першій статутній грамоті поіменовані: Торопець, Копі, Лучин, Метиславль, Суздаль і Ізяславль (?), але що ці поселення були міста, в тому уб'ють нас свідоцтва. 2) За кількістю платіжної данини, Торопець, Копис, Лучин, Мстиславль, Суждаль та Ізяславль не відрізняються.
НАЧОР ІСТ.
Вержавні веліжми, що складалися з дев'яти цвинтарів, в яких жили істужники 56), знаходилися безсумнівно біля міста Вержавська, теперішнього. Ржева, в'язного міста Тверської губ. на верхній Волг 57), так би мовити у його округ.
Торопець — уздовж місто Пеківської губ. при озері того самого імені. Це одне з найдавніших міст; перші згадки про нього ми зустрічаємо в ХП ст.; через нього в 1168 р. проходив Ростислав Метиславович на побаченні з сином своїм Святославом, який княжив тоді в Новгород 5°). Торопець згадується в Патерику Печерському в життєписі «прі. Ісавя, колишнього родом з цього міста 53). Він знаходив На, однієї з в'твей великого водного шляху, а тому вже в ХП ст. був одним із багатих міст: з нього князеві йшло 400 гривень доходу, за кількістю якого він значно видавався з усіх названих у грамот міст. Тут же знаходилися, княжі рибальські лови (гр. Зростання). Еево:Печерсяй самітник Ісааюй називається багатим Торопецьким купцем 60). У самому початку ХШ ст. Торопець вже виділяється в особливий час і з тих пір пріобретать особливу популярність і значущість. Місто в давнину був добре украйний, так як він щись від інших носеленій. 3) Вережа названо містом в самому акті: у Вержавеку у тород$ Згривни Святої Богородиці, а. Вержавськ, за кількістю сплачуваної ним данини, становив менший з перерахованих у грамоті пунктів селища. 4) Сім із перелічених у першій грамотфі селів перебувають у третій, де прямо названі містами. Стародавні міста Росош, стор 87-88.
56) Люди, непідлягання загальної сплати податків, за поясненням проф. Владим!рікого-Буданова. Див прим. 6 до вид. їм грамот $.