Різко розмежування тут знову таки не було, тому що на захід тривали селища Дреговичів, захоплюючи великий простір по Західній. Бугу, під крайнім їхнім пунктом була Нурз, біля впадіння процента Нурца "^) в Буг, а на звірі доходили до Гродно, нині губернське місто; тут була Дреговичеве міста Бересте "") і Дорогочин "?), обидва на Бугз. Але ці області, Берестейська та Дорогичинська, не представляли одного політичного.
166) Андуяшев, "Оч. іст. Вол. землі", нар. 79-80.
167) Барсов, "Оч. рус. іст. геогр.", нар. 144. Андряшев, "Оч. іст, Вол. землі", карта. 168) "Оч. російськ. іст. геогр.", нар. 126-7.
111) Іп., нар. 101, 102, 172, 176. 178, 220 та ін.
НАЧОР ІСТ. КРИВИЦЬКИЙ І ДРЕГОВИЧСЬКИЙ ЗЕМЕЛЬ ДО ПОЧ. ХІ ст. 59
Цфлого з основною областю племені-Турівським князівством, переходячи у владу то №євських, то Волинських, то Польських князів. Причому область ця в значній мірі являє собою продукт колонізованого руху в середу Литовських племен Дреговичів, а потім і Волинян.
Покінчивши з нарисом меж князівства, перейдемо до міст його.
З міст Турівського князівства згадується в цей період дуже небагато, незважаючи на широкість країни, зайнятої Лреговичами. Незначна кількість названих літописом міст не може служити доказом малонаселеності країни. Тихий, мирний хід історії Дреговичів, їхня слабка участь у спільних політичних справах Русі, нарешті та важлива обставина, що вони здебільшого, в цей період, належали до №Мевського князівства, а почасти, на західних своїх околицях, до Волині, — давало мало поводів.
Головним містам Дреговичекой землі був Т/рове, згадуваний вже перших сторінках літопису (980 р.) 173). Він розташований на правому березі річки. Прип'яті між північним кублом її Случчю і південним Ствігою. На початку історичного життя російського народу він був одним з найважливіших міст Русі. Тісно пов'язаний з великим княжем Іванівським, він передавався старшому із синів великого князя і, отже, вважався найважливішим містом. Але незабаром втратив зовсім своє значення, знизився до дрібного питомого тородка. Зрадивши щодо різних урочищ нинішнього Турова, а також і назва самих урочищ і залишки укріплюваних представляють ознаки древнього його величності. У самому містечку знаходиться насипна гора, підперезана ровами 17", яка, можливо, складала древий дитинець. Гора ця, що розділяється ровами на дві частини, має в довжину 5 версти, завширшки — оком 3 верст.
^ 173) Згадка. Іпат. лЪт. нар. 50, 83, 114, 148, 145, 152, 168, 1712, 210, 218, 211, 292, 993, 995, 981, 297, 324, 329, 335, 33 361, 370, 428, 503, 576. 12) (т. "Турівське князівство" в "Мінському Листку" за 1886, №29.