Звернемося тепер до перших російських вісті. Початкова лЪтопиеь у своєму етнографічному огляд повідомляє кілька уривкових відомостей. про географічне положення Дреговичів та Кривичів. Вона каже, що Слов'яни, прийшовши з Дунаю, розселилися: "друзі з доша між Нріпетью і Двіною і нарекошася Дреговичі; а инші з'їдоша на Двінз і нарекошася Полочани, ради, щоб втекти в Двіну, і ім'ям Полота, відсея". В інших випадках літопис повідомляє, що кожне плем'я мало своє княжене: «Дреговичі своє, а Словені своє в Нове місто, а інші на Полотз, що і Полочанз. Смолененськ: бо туди зздять Кривичі“ 5). У географічному огляді ми вже бачили, яка мета, були зайняті поселеннями наших племен. Далі літопис зберіг уривок про етнографічні риси Вривицького племені, які риси були відомі літопієцу лише за переказом. Послдий передає, що Радимичі, В'ятичі, С'Єверяни та ЇКривічі «жививу в лЪСс, як всякий звір, що їсть все нечисто, і соромослов'я в них перед отцями і перед невісниками; Перебільшене представлеще Полянина лтописця, і навіть ченця, про звЗринських звичаях цих племен було вже вказувано не раз; риси ж побуту з області шлюбних відношуй і похоронний обряд, описаний ним, який він, мабуть, добре знав, так як
3) Гаркаві. Сказання мусульманських письменників про Слов'янах і Руських» (ПВ. 1870, р. 136, 167).
4) Іпатська лЬтоп. у вид. Археогр. Коми. 1871, нар. 3-4.
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
66 М. ЛОВНАР-ЗАПОЛЬСЬКІ.
могти спостерігати ці звичаї і свого часу (що творять В'ятичі і нині%), імфють велике етнографічне значення 7).
Такі мізерні географічні та етнографічні зв'язки наших джерел. Але набагато важливіше натяки їх на політичний стан Русі в той віддалений час.
Перші історичні відомості про Русь вказують на те, що різні племена її, живучи розрізнено, роблять спроби до згуртування, до з'єднання в одне державне ціле. Після, за Олега, першого історичного князя Русі, ці попозки здійснилися і цей князь встиг з'єднати під своєю владою русяве племена. Але спроби такого з'єднання відбувалися і раніше. Про одну з них розповідати Аль - Масуді, що. цар племені Волінана Маджакь встиг підкорити сусіда племена, але утримати їх у владі йому не вдалося 8). Постійні вказуючи літописи про те, що різні русські племена жили „0606%“, „тримали своє княжене“ та ін. перед приходом Рюрика, чи не слід бути віднесені на той же рахунок: пізнім (за Олега).