Таким чином, якщо і були спроби до згуртування російських племен до Олега, то спроби ці були дуже незначні і не залишили після себе якихось слідів. Літопис неодноразово вказувати, що кожне плем'я керувалося „0600$“, мало своє „князівня“. Крім того знаходимо вказівки і на існування віддалених князьків у різних племен навіть в більш пізній час. Що це були за князі, ми добре її знаємо. Але судячи з різних перекручень наших літописів, можна, здається, вивести висновок, що ці древні князі були не більше за начальників і представників громад. Дереві слов'яни жили громадами. Общинне життя полягала в тому, що на кілька сімейств або пологів з'єднувалися для більш зручного захисту від непрятеля іт. буд.,
7) Етнографічні дані про наших іплеменах можуть бути возетановлені лише на основаші загальних 0бо всіх руських слов'ян даних, що містяться в джерелах; це питання не входити до нашого завдання і тому ми його опускаємо. Індивідуальні ж риси побуту давніх Кривичів і ОДреговичів можуть бути константовані археологічними розкопками, але він ще настільки незначні, що висновки з них - справа майбутнього.
НАЧОР ІСТ. КРИВИЦЬКИЙ І ДРЕГОВИЧСЬКИЙ ЗЕМЕЛЬ ДО ПОЧ. ХІГ СТ. 67
обирали себе спільно верховно суддю, ватажка, князя; громада будувала міста для більшої безпеки, відправляла торговельні каравани, а іноді й робила напад на сусідні племена. Такими начальниками громад, як здається, і були згадані літописом князі стародавнього перду. Ці князі, як у внутрішніх, і у зовнішніх справах сильно обмежувалися владою в'ча, т. е. народних зборів. Вче складалося з везх дорослих членів міста; воно збиралося в одному опредзленном м'є (в христансий перюод зазвичай біля собору св. Соїї) і тут рішало всі справи. Влада князя була суто виконавча. В) значення в землі Дреговичів ми не маємо достовірних зведень, хоча по ходу подій можна зробити висновок, що загальний початок у цьому племені не встиг ще утвердитися, як воно підпало під владу кевських князів, які, зрозуміло, постаралися заглушити подальше. Більше певні форми: розвиток вЪчевое початок отримало Смоленської області, тд воно висувається поруч із княжої владою.
У Полоцькій же області ми бачимо сильний розвиток вчених почала на шкоду князівській владі. Вче продовжувало діяти в Полоцьку до кінця ХУ ст., до 1498 р., коли це місто позволило Магдебурське право.