Після смерті Ігоря (1060 р.), три старші князі — Кевський князь Ізяслав, і брати його Святослав і Всеволод поділили Смоленське княже між собою 53). Здається, що цю діло треба розуміти тільки в сенсі розрізнення доходів з країни, але не для географічного; по крайньої міри наступна історія цього не доводить, та до того ж взагалі у Російських кня-_
зей був у звичаю територіальне д$лене якогось племені. Смоленська волость 'недовго перебувала в неопредзленном положенні під владою трьох князів. При Володимир Мономах% ми бачимо, що вона перебувала в тій самій зв'язку з Шереяславським князівством, в якому княжив батько Мономаха Всеволол. Мало того, Туров, здається, теж на якийсь час підпалив владу Всеволода. Саме, після вигнання Ізяслава з Єви, Святослав, зробившись Євівським князем, залишив за собою Чернігів. Безсумнівно, він повинен був винагородити як брата свого Всеволода; йому, по всій ярв'ятності, дісталося Турівське князівні. Так, Володимир Всеволодович ходив воював за Турівську волость з ляхами і, перезимувавши в Туров, на весну ходив до батька в Переяславль, звідти знову в Туров 59). Коли помер Святослав, князь Кевський, Всеволод помирився з старшим братом, вигнанцем Ізяславом, і перевів син) | свого Володимира з Турова, як володіння Ізяелавова, на преж-|
ий стіл у Смоленськ (1077 61):
Туров, ймовірно, залишився за Ізяславом, для якого він був важливий як прямий шлях для зносин з Польщею. Натомість Турова, Всеволод отримав Чернігів, причому брати Святославичі, Олег і Давид, оголошені були ізгоями і позбавлені батьківського столу. Такої ж долі зазнав і син В'ячеслава Борис, який з'явився близько цього часу на Русі. Молоді ізгої не думали поступитися своїм правом на кероване російськими містами. Вони
58) Карамзін, Іст. Держ, Р., т. п, стор 38. 59) Карамвін, П, 38.
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
88 М. ЛОВНАР-ЗАПОЛЬСЕТЙ.
з'явилися з численним військом степовиків і 1078 р. зайняли Чернігівську волость. Проте. того ж року, з'єднані ополчення старших князів розбили під Черніговом ізгоїв, причому був убути Борис В'ячеславич і великий князь Ізяслав: Всеволод зайняв Кевсюй стіл, внаслідок чого сталася нова команда князів в удЪлах. Ярополку, молодшому сину Ізяслава, віддано було Турівське володарі, але тільки на додачу до Волині 62), Володимир Мономах'_перешель-із-Смоленська-в-Чернігів.
Таким чином Мономах займав два столи; принаймні звісно, що, коли Всеслав ПолоцюЙ напав на Смоленськ, Володимир погнався за ним із Чернігівцями. Звідси можна зробити висновок, що Володимир не переставав бути Смоленським князем, на що збереглося вказівне в одному пізнішому джерелі.