Туров при Всеволоді втратив своє значення. Цей князь не мав зв'язків із заходом, подібно до Ізяслава, і тому Туров не був для нього важливий. Він віддалив його Ярополку, з яким був, мабуть, спочатку дуже дружний. Так Ярополк якось провів у нього Великдень. Мало того, коли він був вигнаний племінниками своїми Ростиславичами з долі, Всеволод негайно допоміг племіннику Ярополку, пославши з військами сина свого Володимира, який і відновив його на колишньому столі 65). Однак згода ця тривала дуже недовго. Ярополк надумав повстати проти дядька: між ними сталися, мабуть, якісь непорозуміння, про які літопис замовчує; вона пояснює справу твм, що Ярополк послухався злих радників 66). Володимир Мономах, посланий Всеволодом, зайняв Володимир Волинсий і плівнив там матір і дружину Ярополка, що бігало при одному наближені противник до Польщі. Однак він скоро
57) Никоновський літопис, стор 107.
83) Іпатська літопис стор 143; Неділя. (І. С. Р. Л. т. УП), отр. 8.
54) Воскресенкса літопис, (І. С. Р. Л, т. УП). стор. 3.
55) Іпатський літопис, стор 144.
8) Простіше про це говорити Стриковський. Один наближений Всеволода радив останньому послати на Ярополка вина свого Володимира (ймовірно вол'сті якогось непорозуміння або підозрюючи). Той самий радник втікатиме Ярополка бігти в Польщу, кажучи: «Ти недовіряйся своїм радникам і війську, але біжи в Польщу скоріше, як зробив батько Ізяслав», с. Якщо це так, очевидно, тут криється якась інтрига, якля частенько бували в ті часи,
ЧЕРЕ ІСТ, КРИВИЧКОЇ І ДРЕГОВИЧСЬКОЇ ЗЕМЕЛЬ ДО ПОЧ, ХПТ СТ, 89
помирився з великим князем і знову зайняв свій стіл. Через деякий час, коли він був на шляху до Евенігорода, його вбив кікой-то Нерядець. Причина вбивства невідома, але вбивця бжал до Рюрика Ростиславича, чим і накликав сильне підозрі на останнього (1087 67).