Великий князь, незавоював Турова, як здається, всів відстояти деякі окраїнні міста, наприклад як Мозир, який він пропонував Святославу 91).
Із заняттям Київського столу Ростиславом, ворожі 0т-носіння до Турова не припинилися. Юр Ярославич напал, на сусідні волинські землі, завоював Путивль, Вир, але; здається, повернувся з малим усівхом 32). Володимиро-Волинсве князі Метислав, Ярослав і Ярополк Ізяславичі, Володимир і Ярополк Андрійовичі знову напали на Турів, простояли під ним півтори педЪлі, але повернулися без жодного успіху 9); і тільки 'під 1162 роком в лЗтопис занесено коротке звістці про те, що Ростислав примирили з Юрем 3). Мономаховичі відтоді назавжди змиряються з Юрем Ярославичем. Першим актом цього примирення було одруження сина Ярослава Ізяславича Всеволода з дочкою Юрія Малерил 35) в 1167 р.
Це останнє сповістите про Туровського князя і, коли він помер, невідомо. Але мирні відносини з іншими князями його си-
30) Іп, 357-8. ет) Іп., 341. 9) Іп., 346. 93) Іп, 349. 94) Іп., 356.%) Іп., 361.
нові не припиняються. Так, ми бачимо у 1168 р. сина. його Грязьба з військом у похід під Канів разом з іншими князями 96). Через два роки в поході на Половців бере участь Сватополк Юрійович 97), в тому ж похід був і брат його Іван 98). Святополк братиме участь у походах Метислава Ізяславича на КЛев у 1171—2 р. 99). Також службову роль. займають Юрійовичі і в наступний час, до кінця століття. Літопис не говорити про їхню внутрішню діяльність, не згадувати навіть, яким удлом кожен з них володів. Іноді просто називає князями Туровськими та Пінськими. Таким чином, ці князі за наказом Андрія були в його військах. при розорені Юєва 100). Князь Пінсюй Ярослав із братом своїм князем Дубровницьким (містечко у північній Волині) були у похід на Половцевь із Рюриком Ростиславичем у 1183 році 01). Юрійовичі були також споріднені з Ростиславичами, були шурами Рюрика 19°).
Ми вже згадували імена синів Юрія; вони були: Святополк, Гліб, Іван, Ярослав і Ярополк 103). Можна вказати поділі трьох з них. Турівським князем був Святополк, принаймні близько 1183 р.: цього року в нього був у Туров Володимир Ярославич Галич, вигнаний батьком 104). Святополк помер 1190 р. 105). Ярослава літопис називає князем Пінським, як ми вже бачили, а Глба-Дубровницьким; останній помер у 1195 році 106).
Ярополк мел також якесь співвідношення до Пінська; принаймні весілля його, на яку прибуток Рюрік Ростиславич, відбувалося в цьому місті; можливо, він тут по смерті Ярослава.
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
НАЧОР ІСТ. КРИВИЦЬКИЙ І ДРЕГОВИЧСЬКИЙ ЗЕМЕЛЬ ДО ПОЧ. ХІ ст. 133