НАЧОР ІСТ. КРИВИЧСЬКОЇ та лоцьких земель до меж Великого Новгорода; та й Новгород здебільшого перебував під владою Ростієловичів: у ньому сиділи їхні сини. Рюрік володів всією Південною Руссю, крім ЄЖева і переважно Волинської землі, нарешті, в союз з ними був Галич. Крім того, на південно-захід у сильній Суздальській землі сидів теж нащадок Мономаха, Всеволод Юрійович. Хоча в останній час у Юєв і сидів князь з родини Ольговичів, але ця поступка була вигідна для Ростиславичів.
Після смерті Святослава, Ростиславичі задумали остаточно усунути Сверських князів від права володіти Євівським столом. Змовившись зі Всеволодом, вони послали до старшого Ольговича Ярослава в Чернігів і до всіх Ольговичів: «Цзлуй до нас хрест з усіма твоїми братами, що ви не будете добиватися нашої отчини Юєва і Смоленська від нас, від наших дітей і від усього нашого Володимирового племені; потрібний“. 7) Цього домагався ще Володимир Мономах, намагаючись утримати №єв у своєму рід. Його нащадки знайшли зручним тепер виконати його нам'ріше. Нічого й казати що Ольговичам не сподобалося таке пропонування. Однак вони, поступаючись силами, погодилися підтримувати таке роздління земель тільки до смерті живих членів сім'ї, не ручаючись за майбутнє. Почалися суперечки, переговори, найнаполегливішим поборником усунення Ольговичів від Юєва є Давид, його підтримує Всеволод. Ольговичі почали миритися не з усіма місцями, але поодинці. Насамперед поступився Рюрік, який ще помирив брата з Ольговичами. Рюрік поступився Ярославу Чернігівському Вітебськ. Між іншим, Ольговичі цілували хреста також на тому, що вони не почнуть війни, поки становище не з'ясується, поки не з'їздять посли Е. Давиду і Всеволоду.