Важко з'ясувати, яку з парт підтримував Ростислав у землі Полоцькій. Літопис згадувати тільки, що він надавав допомогу тому чи іншому князеві, а про характер політики Полоцьких князів відомо так мало, що визначити напрямок Ростиславової політики, — важко. Можливо, він і в цьому випадку дотримувався тих самих основ, як у Новгород і висував тих з князів, які трималися боярською партією. Як би там не було, але прагнення Ростислава до впливу в Полоціє дЪла хилилися до підпорядкування своєму вмінню цієї землі і до того, щоб, користуючись слабкістю князів її, відтягнути до Смоленська частину території.
НАЧОР ІСТ.
Не можна не звернути уваги на те, що Ростислав, не дивлячись на всі успіхи свого брата Ізяслава в боротьбі за великокнязівський стіл, ніколи не отримував від брата нових областей, міст, тоді як збільшення області було постійним слідом будь-якого успіху в давній Русі. Думати про безкорисливість Смоленського князя, ні основай. Але бачимо, що у його боротьбу з Новгородом друше князі мало втручалися, а Ізяслав лише підтримував. З іншого боку, Мстиславичі не втручалися в Полоціє справи Ростислава і тільки Ольговичі слали спробу протиставити тут свою наругу прагненням Смоленського князя. Тому нам здається, що Ростислав не бажав користуватися після успіхів зі своїм союзником тими областями, південними і волинськими, які тягли до ЄЮївського князівня і які не могли розширити його територію, а за умовлянням з братом направив свої прагнення на Новгород і Полоцьк.
Ростислав у своїх претензіях на Полоцьк є наступником батька свого Мстислава та дядька Мономаха. Але ті прагнули одним натиском знищити це самостійне влада, Ростислав же зрозумів, що такий образ дій найбільш не надійний. Переміна у поглядах на Полоцьк належить не одному Ростиславу; її, як здається, підтримував і брати його Ізяслав, і, видавши в 1143 дочку свою за Рогволода Борисовича, 67) він пролатав шлях до легального, так би мовити, втручання Метиславичів в д'ела області. Справді, Рогволод сидів не без підтримки Мстиславичів, бо коли його було вигнано в 1151 р. Полоцьким вічом, потім звернулося за заступництвом до Святослава Ольговича, 68) боячись сильних покровителів вигнаного князя. Святослав був тоді в союз з Юром і у ворожнечі з Метиславичами. 69) Через декілька обставин обставини змінилися. Ізяслав Давидович встиг утвердитися на Кевському столі і, збираючись воювати з Юрем, уклав союз з Ростиславом Метиславичем і Святославом Ольговичем. 70) Не без віроат-
59) До цього року належить відвідання Юра Новтород-СВверська і блискучий прм, що його охопив Святослав. Іп., нар. 307.