На початку князя Ізяслава ми бачимо Турівське князівство під владою Юрія Ярославича, онука Святополка П. Невідомо, під княжіль цей князь до цього часу, але Турівським князівством він заволодів, очевидно, проти бажання нового великого князя. Можна здогадуватися, що цей князь володар Брестом і верхів'ями Прип'яті і звідти захопив Туров під час смерті Юрія, вигнавши звідти сина останнього Бориса. Ізяел Давидович спілкував Турів онуку Мономаха Володимиру Метиславичу і тому, зібравши війська, пошель вигнати Юрія Ярославича. З ним
49) Іп., 338. 50) Іп., 329, 381. 51) Інп., 380. 52) Ін., 382. 53) Іп., 336.
120 М. ДОВНАРТ-ЗАПОЛЬСЬКТІ.
вирушили і союзні війська: Ярослав Луцій, Ярополк Андрійович, Рюрік Ростиславич зі Смоленська, також деякі Полоцві князі і Берендичі. Це величезне ополчене обложило Туров і стояло біля нього 10 тижнів. Під час облоги степовики Берендичі підпалили та пограбували околиці Пінська та все узбережжя верхньої Прип'яті. Бачачи неможливість довгого опору таким силам, князь Юр Ярославович почав просити про мир. Ізяслав не погоджувався і вимагав повернення Турова та Пінська; у слдетииі морі коней союзники повинні були припинити облогу, причому Ізяслав не заключив миру з Туровським князем, 5%)
Зі смертю останнього Мономашича, Юря,) Ростислав, як безперечно старий у род Мономаха, мав право на Ювсюй стіл; притому Ростислав безсумнівно мав сильну партію в Юєв, де його вже знали і взагалі віддавали перевагу нащадкам Мономаха Ольговичам. Ростислав тому й зайняв КЮєв за першого зручного випадку. Він уже раніше увійшов у сношуючи зі своїми племінниками Ізяславичами, синами його брата, і коли останніми був переможець Ізяслав Давидович, вони запросили Ростислава зайняти Юєв. Він погодився і вступив у №12 квітня 1160 р. Ізяслав Давидович повинен був поступитися; втім, у помсти за своє вигнання, він того ж року зробив напад на Смоленську волость, і разом з Половцями спалив і пограбував безліч селенів. 55)
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
Розглядаючи участі Смоленська в боротьбі через Шмевекого столу, ми вже мали нагоду не раз відзначити, що політика Ростислава під час цієї боротьби головним чином хилилася до того, щоб уникнути нападів на власну волость. Ростислав перший прагне напасти на Чернігів Свя землі і тим попереджає нападі на свою. Але найважливіше значення цієї боротьби полягає в тому, що цьому князю вдалося встановити незалежність своєї волості, збільшити її процвзташе, так що не дарма літопис називає Смоленське князівство в кінці ХП ст.
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
НАЧОР ІСТ. КРИВИЦЬКИЙ І ДРЕГОВИЧСЬКИЙ ЗЕМЕЛЬ ЛО НАЧ. ХІГ СТ. 12]